Демограф╕чн╕ показники, 1996

Населення, на початок 1997 року (млн.)	50,9
М╕ське населення (%)	68
С╕льське населення (%)	32
Густота населення (чол. на 1 км. кв)	84,3
Склад населення за статтю (%):
чолов╕ки	46
ж╕нки	54
В╕ковий склад населення (%):
молодше працездатного в╕ку	21
працездатного в╕ку	56
пенс╕йного в╕ку	23
Етн╕чний склад населення (%):
укра╖нц╕	73
рос╕яни	22
╕нш╕ нац╕ональност╕	5
Загальн╕ коеф╕ц╕╓нти природного руху населення (┴):
народжуваност╕	9,1
смертност╕	15,2
природного приросту (зменшення)	-6,1
Середня тривал╕сть життя (рок╕в);	67,1
чолов╕к╕в	61,6
ж╕нок	72,8
Зниження за пер╕од 1989-1996 рр. (рок╕в)	-3,9
Шлюбн╕сть (%о)	6,0
Розлучн╕сть (%о)	3,8
Економ╕ка
Реальна зм╕на валового внутр╕шнього продукту (ВВП), 1995 (%)	-12.2
╤ндекс споживчих ц╕н (раз╕в)	1,4
Р╕вень зайнятост╕ (населення в╕ком 15-70 рок╕в, %)	64
Р╕вень заре╓строваного безроб╕ття (%)	1,3
Р╕вень прихованого безроб╕ття (%)	30
Зм╕на продуктивност╕ прац╕, 1995	-4,8
Розпод╕л зайнятого населення (%):
Промислов╕сть	23,0
С╕льське господарство	21,5
Осв╕та, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування	10,7
Охорона здоров'я, ф╕зкультура та соц╕альне забезпечення	6,4
Витрати держави у % до ВВП за 1995 р╕к:
Осв╕та	5,9
Охорона здоров'я	5,9
Частка сукупного доходу домогосподарств, що витрача╓ться на харчування (без алкогольних напо╖в, %)	61,3
Частка оплати прац╕ у сукупному доход╕ домогосподарства (%)	40,3

Загальна характеристика шлюбно-с╕мейно╖ ситуац╕╖

До найб╕льш гостропроблемних деформац╕й ╕ структурних зрушень у шлюбно-с╕мейн╕й сфер╕, як╕ ╓ проявами демограф╕чно╖ кризи в Укра╖н╕, в╕дносяться: зниження р╕вня показник╕в шлюбност╕ та п╕двищення розлученост╕ ╕ овдов╕ння; в умовах загального регулювання народжуваност╕, планування с╕м'╖ спостер╕га╓ться поширення безд╕тност╕ та безшлюбного материнства; розповсюдження оф╕ц╕йно не оформлених статевих та шлюбно-с╕мейних стосунк╕в, зб╕льшення к╕лькост╕ д╕тей-сир╕т; зростання питомо╖ ваги неповних с╕мей (мати, р╕дше батько, з д╕тьми). Але у пор╕внянн╕ з ╕ншими кра╖нами Сх╕дно╖ ╢вропи в Укра╖н╕ люди одружуються набагато охоч╕ше. Проте ╕ за ╕нтенсивн╕стю розлучень Укра╖на набагато випереджа╓ ╕нш╕ кра╖ни Сх╕дно╖ ╢вропи (за винятком Рос╕╖). Зг╕дно з традиц╕ями шлюбно-с╕мейно╖ ментальност╕, 88,6% укра╖нського населення прожива╓ с╕м'ями. Число с╕мей в Укра╖н╕ становить понад 14 млн.

В кризових умовах к╕льк╕сть шлюб╕в на кожну 1000 чол. населення в Укра╖н╕ зменшилась з 9,5 у 1989 ╕ 1991 роках до 7,6 у 1992, 7,7 у 1994 ╕ 6,0 у 1996 роках: розлучень-зросла з 3,7 у 1989 ╕ 1990 роках до 4,3 у 1992 роц╕, 4,0 у 1994 ╕ 3,8 у 1996 роках при 4,9 у м╕стах ╕ 1,9 у селах. Розлучення б╕льш розповсюджен╕ у м╕стах, особливо великих. Пор╕вняно ╕з сус╕дн╕ми кра╖нами, внутр╕шньос╕мейн╕ зв'язки в Укра╖н╕ слабк╕ш╕. Насл╕дком розлучень ╓, перш за все, труднощ╕ з матер╕альним утриманням та батьк╕вським вихованням д╕тей. Близько 1,5 млн. д╕тей у в╕ц╕ до 18 рок╕в (13,5%) вихову╓ться у неповних с╕м'ях переважно мат╕р'ю. Частка неповних с╕мей у 1989 роц╕ у м╕стах (14,8% ) була вищою, н╕ж у селах (10,8%).

Серед с╕мей з д╕тьми у в╕ц╕ до 18 рок╕в однод╕тних - 52,1%; двод╕тних - 39,5%, трид╕тних ╕ з б╕льшою к╕льк╕стю д╕тей -8,4%. Б╕льше половини с╕мей у м╕стах однод╕тн╕, у селах - дво-трид╕тн╕ та з б╕льшою к╕льк╕стю д╕тей.

В Укра╖н╕ переважають прост╕ с╕м'╖, як╕ складаються ╕з шлюбно╖ пари та д╕тей (середня величина с╕м'╖ становить 3,2 чол.). Останн╕м часом зроста╓ к╕льк╕сть с╕мейних домогосподарств, у склад╕ яких 2-3 шлюбн╕ пари (батьк╕в ╕ одружених д╕тей). У 1996 роц╕ середня величина домогосподарств зб╕льшилась до 3,8 чол., у тому числ╕ 3,7 у м╕стах ╕ 4,3 у селах. Частка с╕мей ╕з двох ос╕б, навпаки, зменшилась з 35,1% до 12,1%, що св╕дчить перш за все про те, що значна к╕льк╕сть молодих с╕мей не може в╕докремитись в╕д батьк╕в (з економ╕чних причин та через деф╕цит житла).

Становлення ринково╖ економ╕ки зм╕нило сп╕вв╕дношення джерел забезпечення д╕тей. В╕дпов╕дальн╕сть за ╖х утримання ╕ виховання зараз покладена на батьк╕в значно б╕льшою м╕рою пор╕вняно з державою, н╕ж ран╕ше. Зроста╓ роль с╕м'╖ у житт╓забезпеченн╕ ╕ вихованн╕ д╕тей, ╖х оздоровленн╕, л╕куванн╕, отриманн╕ осв╕ти ╕ фаху тощо. Стрес, викликаний ц╕╓ю переор╕╓нтац╕╓ю, не може не в╕дбитись на функц╕онуванн╕ ╕ розвитку с╕мей.

Частка доход╕в в╕д особистого п╕дсобного господарства у 1996 роц╕ пор╕вняно з 1991 роком зросла майже в три рази, з 1989 роком - б╕льш як у три рази ╕ складала 31 % сукупного доходу с╕мей, а в с╕льськ╕й м╕сцевост╕ - 54,3% (табл. 1), що певною м╕рою компенсу╓ скорочення частки оплати прац╕.

Доходи, споживання ╕ здоров'я

Р╕вень життя переважно╖ б╕льшост╕ с╕мей в Укра╖н╕ значно знизився. Хоча точне визначення р╕вня життя с╕мей неможливе внасл╕док в╕дсутност╕ над╕йно╖ ╕нформац╕╖, тенденц╕╖ його пад╕ння та поширення малозабезпеченост╕ ╕ б╕дност╕ все ж можуть бути встановлен╕ шляхом експертних оц╕нок*. Для цього використовувались так╕ головн╕ критер╕╖: оф╕ц╕йний м╕н╕мальний споживчий бюджет, на зм╕ну якому в 1994 роц╕ був запроваджений соц╕альний норматив - межа малозабезпеченост╕, що визнача╓ться Верховною Радою; питома вага витрат на харчування; суб'╓ктивн╕ оц╕нки населення, як╕ застосовуються у м╕жнародн╕й практиц╕. Межа малозабезпеченост╕ - це величина середньодушового сукупного доходу, який забезпечу╓ непрацездатному громадянину споживання товар╕в та послуг на м╕н╕мальному р╕вн╕, встановленому законодавством.

За оф╕ц╕йними даними державно╖ статистики, у першому квартал╕ 1996 року 63% населення мали середньом╕сячний грошовий доход, нижчий в╕д встановлено╖ на той час меж╕ малозабезпеченост╕ (68,1 грн.); у першому квартал╕ 1997 - 54,4%; у другому квартал╕ 1997 року-53,9% (нижче д╕ючо╖ меж╕ малозабезпеченост╕ - 70,9 грн.). Сутт╓вим засобом виживання ╓ особисте п╕дсобне господарство с╕мей ╕ зайнят╕сть у так званому неформальному сектор╕ економ╕ки, а також праця за сум╕сництвом широких верств населення. Хоча точн╕ вим╕ри масштаб╕в зайнятост╕ у неформальному сектор╕ економ╕ки ╕ доход╕в в╕д не╖ неможлив╕, зг╕дно з експертними оц╕нками приблизно половина валового внутр╕шнього продукту Укра╖ни виробля╓ться саме цим сектором.

За даними оц╕ночного обстеження доход╕в у 1995 роц╕, проведеного Ки╖вським М╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖ при сприянн╕ Св╕тового банку, у 5 м╕стах Укра╖ни члени 32-43% опитаних домогосподарств (у в╕ц╕ 15-70 рок╕в) були зайнят╕ у неформальному сектор╕ економ╕ки ("т╕ньов╕й" економ╕ц╕); близько третини з них не мали оф╕ц╕йно╖ зайнятост╕, а чверть по╓днувала зайнят╕сть у формальному ╕ неформальному секторах. За експертними оц╕нками Центру зайнятост╕ ╕ М╕н╕стерства прац╕ Укра╖ни станом на 25 жовтня 1996 року, близько 2/3 населення мало основний чи допом╕жний зароб╕ток в╕д зайнятост╕ у неформальному сектор╕. Значно поширен╕ масштаби неповно╖ ╕ частково╖ зайнятост╕, особливо ж╕нок. Розпод╕л с╕мей за р╕внем середньодушового грошового доходу наведено у табл. 1.

За даними соц╕олог╕чного обстеження "Здоров'я-1996", 88,2% член╕в домогосподарств мали доход, нижчий в╕д меж╕ малозабезпеченост╕ (табл. 2). Середн╕й р╕вень середньодушового доходу для вс╕х член╕в обстежених домогосподарств складав близько половини р╕вня меж╕ малозабезпеченост╕, в селах - 35,9%. Це св╕дчить про подальше зб╕днення с╕мей. Розпод╕л член╕в с╕мей за середньодушовим доходом характеризу╓ться зрушенням у б╕к його найнижчого р╕вня. Проте треба мати на уваз╕ повноту даних щодо фактичного доходу с╕мей; наведен╕ показники в╕ддзеркалюють б╕льш-менш реальну картину лише зг╕дно ╕з оф╕ц╕йно ф╕ксованими доходами в╕д трудово╖ зайнятост╕ у формальному сектор╕.

Соц╕альний захист с╕мей з низьким р╕внем доход╕в

Скорочення валового внутр╕шнього продукту супроводжу╓ться зростанням частки соц╕альних витрат. Загальн╕ витрати на людський розвиток - на осв╕ту, охорону здоров'я, соц╕альн╕ ╕ спец╕альн╕ допомоги - у загальному обсяз╕ ВВП зросли з 20-30% у 1992 роц╕ до 50-60% протягом 1994-1996 рок╕в, але реальна ╖х величина зменшилась. 1996 року соц╕альний захист складав приблизно третину загальних бюджетних витрат. Проте, пор╕вняно з потребами, цих витрат явно недостатньо, а ╖х ефективн╕сть незначна,

Р╕вень життя с╕мей залежить не лише в╕д розм╕р╕в доход╕в, а також в╕д ╖х соц╕ально-демограф╕чного складу - к╕лькост╕ д╕тей, працюючих ╕ утриманц╕в, в╕ку член╕в с╕м'╖, ╖х осв╕тньо-профес╕йного р╕вня тощо (табл. 3.). Найб╕льш уразливими ╓ с╕м'╖ з д╕тьми, особливо багатод╕тн╕; неповн╕ с╕м'╖, у яких д╕тей вихову╓ одна мати; с╕м'╖ з д╕тьми-╕нвал╕дами та с╕м'╖ людей похилого в╕ку; т╕, у яких нема╓ годувальника. Наявн╕сть д╕тей у с╕м'╖ значно знижу╓ середньодушовий доход. За даними обстеження "Здоров'я-1996", в с╕м'ях з 3-ма ╕ б╕льшою к╕льк╕стю д╕тей в╕н в 2-4 рази менший пор╕вняно з однод╕тними ╕ безд╕тними с╕м'ями (табл. 3.). Зг╕дно з даними оц╕ночного обстеження малозабезпеченост╕ з урахуванням доход╕в в╕д неформально╖ трудово╖ зайнятост╕, проведеного Ки╖вським м╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖, серед с╕мей з двома д╕тьми малозабезпечених 31,2% ╕ занадто б╕дних 19,1%; серед трид╕тних - в╕дпов╕дно 24,1 ╕ 33,3%; т╕льки 52,7% однод╕тних с╕мей можна вважати в╕дносно забезпеченими. Отже, найб╕льш уразливими ╓ молод╕ с╕м'╖ з д╕тьми та с╕м'╖ людей похилого в╕ку, чи т╕, у склад╕ яких вони ╓. Саме в цих с╕м'ях припада╓ б╕льше утриманц╕в на одного годувальника, що треба брати до уваги при розробц╕ заход╕в соц╕ального захисту материнства ╕ дитинства.

Середня к╕льк╕сть працюючих член╕в с╕м'╖ зменшу╓ться, а утриманц╕в зб╕льшу╓ться; на одного працюючого припада╓ в середньому 1,2 непрацюючих, в селах - 1,7. Зроста╓ частка член╕в с╕мей, як╕ отримують пенс╕╖, соц╕альн╕ допомоги на д╕тей ╕ дотац╕╖; в середньому вона сяга╓ 1/4, у ж╕нок -╤/З. Проте, якщо взяти до уваги надзвичайно низький р╕вень цих виплат, вони малоефективн╕ ╕ сутт╓во не пол╕пшують становища д╕тей у малозабезпечених с╕м'ях. Тому посилю╓ться залежн╕сть забезпеченост╕ с╕мей в╕д к╕лькост╕ працюючих.

Значною ╓ також частка працездатних член╕в с╕м'╖, як╕ не мають регулярного доходу в╕д формально╖ зайнятост╕, та д╕тей (у в╕ц╕ 15-18 рок╕в), як╕ навчаються: в середньому 15,5%; у чолов╕к╕в - 13,8, у ж╕нок - 16,8 , що створю╓ додатковий тягар для с╕мей,

Проживання с╕м'╓ю, використання ╖╖ сукупного доходу дещо пом'якшу╓ малозабезпечен╕сть внасл╕док внутр╕шньос╕мейного перерозпод╕лу доход╕в та послуг. За даними обстеження "Здоров'я-1996", не виявилось таких домогосподарств, як╕ зовс╕м не мають н╕якого доходу. Сукупний м╕сячний прибуток домогосподарств поданий у табл. 2.

Р╕вень витрат на харчування, зг╕дно з м╕жнародними критер╕ями, в╕дноситься до перел╕ку головних показник╕в оц╕нки добробуту. Якщо витрати на харчування складають 2/3 доходу с╕мей чи б╕льше - це ╓ сигналом небезпеки. В Укра╖н╕, за даними державно╖ статистики бюджетних обстежень, частка витрат на харчування зб╕льшилась в╕д ╤/З сукупного доходу в 1989 роц╕ до майже 2/3 у 1995 ╕ 1996 роках, що св╕дчить про зниження матер╕ального добробуту б╕льшост╕ населення кра╖ни, оск╕льки частка цих витрат зроста╓ ╕ серед заможн╕ших с╕мей. У найб╕дн╕ших с╕м'ях ц╕ витрати становили 78,9% ╖х сукупного доходу (за даними оц╕ночного обстеження домогосподарств 1995 року). Частка малозабезпеченого населення у 1996 роц╕ скоротилась пор╕вняно з 1995, а тенденц╕я до п╕двищення частки сукупного доходу, що ╖╖ витрачають на харчування, упов╕льнилась (1995 р╕к - 57%, 1996 - 61,3%). Це поясню╓ться, передус╕м, зб╕льшенням частки витрат на оплату житла та комунальних послуг (з 4,1 % у 1995 роц╕ до 5,8% у 1996).

За матер╕алами обстеження "Здоров 'я-1996'', 81,2% с╕мей, у тому числ╕ 76,5% у м╕стах ╕ 90,8% у селах, мали середньодушовий грошовий доход (зг╕дно ╕з оф╕ц╕йно ф╕ксованими даними) нижчий за варт╕сть продуктово╖ частини (з 22 продукт╕в харчування) оф╕ц╕йно прийнятого м╕н╕мального споживчого кошика (51,72 грн.).

Насл╕дком р╕зкого зниження р╕вня життя переважно╖ б╕льшост╕ с╕мей ╓ значне пог╕ршення харчування д╕тей. В середньому понад 53,5%, за оц╕нками ж╕нок, не можуть забезпечити д╕тям повноц╕нного харчування. Серед малозабезпечених таких с╕мей 86,3%. Практично в ус╕х неповних с╕м'ях д╕ти не забезпечен╕ належним харчуванням.

Найважчого удару в╕д економ╕чного спаду зазнали неповн╕ с╕м'╖. За самооц╕нками економ╕чного становища, б╕льш╕сть с╕мей не в змоз╕ забезпечити д╕тям в╕дпов╕дне харчування або можливост╕ оздоровлення (табл. 4).

Самооц╕нки ╓ додатковими критер╕ями-╕ндикаторами уточнення проблемно╖ ситуац╕╖ у сфер╕ формування р╕вня життя с╕мей. Зг╕дно ╕з загальними оц╕нками, 61,8% ж╕нок вважають матер╕альне становище сво╓╖ с╕м'╖ нижчим чи набагато нижчим в╕д середнього, близько ╤/З - середн╕м. Отже, контингенти забезпечених с╕мей за самооц╕нками також незначн╕. Оц╕нки р╕вня життя ж╕нками диференц╕юються за ╖х зайнят╕стю та джерелами доход╕в, к╕льк╕стю д╕тей у с╕м'╖. Малозабезпечен╕сть ╕ б╕дн╕сть властива переважно тим, хто за в╕ком чи з ╕нших причин вибув ╕з сфери трудово╖ зайнятост╕. Це, перш за все, пенс╕онери (50,8%), а також т╕, хто перебува╓ у вимушен╕й в╕дпустц╕ (приховане безроб╕ття) -48,7%; заре╓строван╕ як безроб╕тн╕ (43,5%); т╕, хто перебува╓ у в╕дпустц╕ по догляду за дитиною (37,3%). Зг╕дно з суб'╓ктивними оц╕нками ж╕нок, наявн╕сть д╕тей значно знижу╓ р╕вень життя с╕мей. Набагато нижчим в╕д середнього його вважають близько 1/4 двод╕тних, понад 1/3 трид╕тних ╕ понад 2/3 тих, що мають 5 ╕ б╕льше д╕тей.

Можливост╕ зб╕льшити доходи за рахунок зайнятост╕ у недержавному сектор╕ обмежен╕, хоча зростання обсягу виробництва продукц╕╖ п╕дсобних господарств ╓ кроком, хоча й вимушеним, до самозалежност╕. До пошук╕в незалежного доходу штовхають також пост╕йне зростання ц╕н, затримки зарплат, а також обмеження доступу до зайнятост╕ для певних груп сусп╕льства, таких як ж╕нки. Поступово в╕дбува╓ться перех╕д в╕д ор╕╓нтац╕╖ на державу як ╓дине джерело п╕дтримки (через роботу або соц╕альний захист) до самозабезпечуваност╕ (завдяки робот╕ у недержавному сектор╕ або п╕дпри╓мництву).

Витрати с╕мей на л╕кування ╕ можливост╕ оздоровлення

Дан╕ обстеження св╕дчать про надто обмежен╕ матер╕альн╕ можливост╕ с╕мей у забезпеченн╕ медичних послуг зг╕дно з потребами. Забезпечення медичними послугами в умовах деф╕циту кошт╕в у держав╕ все б╕льшою м╕рою залежить в╕д с╕мей. Середньом╕сячн╕ витрати на ц╕ потреби на одного члена с╕м'╖ складають 6,5 грн. Майже половина с╕мей (44,1%) витрачають на медпрепарати не б╕льше 1 грн. в м╕сяць (табл. 5). Лише 39,8% с╕мей у випадку захворювання дитини можуть придбати необх╕дн╕ медикаменти. Внасл╕док малозабезпеченост╕ переважна б╕льш╕сть с╕мей не зверта╓ться до медичного закладу ╕ займа╓ться самол╕куванням.

Обмежен╕ також можливост╕ здорового способу життя с╕м'╖, включаючи заняття ф╕зичними вправами. Три чверт╕ с╕мей (74,1%) не можуть оздоровити д╕тей. Близько 22,9% с╕мей не можуть отримати п╕льгових пут╕вок для д╕тей; майже 7,3% не мають часу на орган╕зац╕ю ╖х оздоровлення. Лише близько третини вс╕х д╕тей (34,2%) беруть участь у позашк╕льн╕й д╕яльност╕. Понад 77,7% д╕тей не в╕дв╕дують спортивно╖ секц╕╖ чи групи здоров'я.

Р╕вень доходу вплива╓ також на стан здоров'я ж╕нок. Серед ж╕нок контингенти з добрим чи дуже добрим здоров'ям, за ╖х самооц╕нками, незначн╕ - 16,5%. У в╕дносно забезпечених с╕м'ях ж╕нки част╕ше здоров╕. Оц╕нка здоров'я "погане" поширена здеб╕льшого серед малозабезпечених м╕ських ╕ с╕льських ж╕нок; 65,2% ж╕нок оц╕ню╓ сво╓ здоров'я як "середн╓".

Житлов╕ умови

Здоров'я значною м╕рою залежить в╕д забезпеченост╕ житлом. Наявного житла недостатньо, б╕льш╕сть квартир перенаселен╕ та потребують ремонту чи реконструкц╕╖. Забезпечення громадян комунальними послугами переважно незадов╕льне, особливо в селах. Нестача житла, особливо у молодих с╕мей, стала ще б╕льш в╕дчутною у зв'язку з необх╕дн╕стю переселення людей з територ╕й, що постраждали в╕д авар╕╖ на Чорнобильськ╕й атомн╕й електростанц╕╖, а також забезпечення житлом кор╕нних жител╕в, що повертаються в Укра╖ну ╕з колишн╕х республ╕к Радянського Союзу, с╕мей в╕йськовослужбовц╕в, демоб╕л╕зованих у запас та виведених з кра╖н Сх╕дно╖ ╢вропи. В результат╕ мешка╓ у гуртожитках чи тимчасово оренду╓ квартиру 13% населення, або кожна сьома с╕м'я.

Переважна б╕льш╕сть с╕мей в Укра╖н╕ мешка╓ у набагато меншому за площею ╕ менш комфортному житл╕ пор╕вняно з с╕м'ями б╕льшост╕ кра╖н св╕ту. У середньостатистичн╕й с╕м'╖ на кожного ╖╖ члена в Укра╖н╕ припада╓ близько 18 м загально╖ площ╕; у кра╖нах ╢вропи цей показник становить 25 м , а для американських с╕мей -З0 м.кв.. Близько 79,1 % с╕мей (87,0% у м╕стах ╕ 77,4% в селах) мають середньодушову забезпечен╕сть загальною площею меншу, н╕ж оф╕ц╕йно прийнята норма - 21,0 м. Кошти, що витрачаються на кап╕тальний ремонт житла та ф╕нансування комунального господарства в Укра╖н╕, значно менш╕ за т╕, яких потребу╓ запоб╕гання занепаду житлового фонду, не беручи нав╕ть до уваги загальну необх╕дн╕сть його зб╕льшення за обсягами, комфортн╕стю та як╕стю комунальних послуг. 1995 року частка валового внутр╕шнього продукту, що витрача╓ться на житлово-комунальний сектор (державн╕ дотац╕╖ на житлово-комунальн╕ послуги, на скраплений газ та тверде паливо, на часткове покриття платеж╕в населення тощо) становила 7,7%, в той час як в╕дпов╕дн╕ витрати зах╕дно╓вропейських кра╖н та Сполучених Штат╕в становлять в╕д 18 до 20%.

Т╕льки в селах, де населення мешка╓ здеб╕льшого у власних будинках (86,0%), забезпечен╕сть житловою ╕ загальною площею вища пор╕вняно з м╕стами (табл. 6). Середня к╕льк╕сть к╕мнат на одну с╕м'ю також значно менша в╕д середньо╖ величини с╕м'╖ за к╕льк╕стю член╕в. Ванну чи душ мають лише 59,3% домогосподарств (73,2% у м╕стах ╕ 27,4% в селах); туалет поза будинком (квартирою) - 46,6% (29,5% у м╕стах ╕ 85,9% в селах); користуються пор╕вняно як╕сною питною водою ╕з свердловин ╕ критих колодяз╕в лише 23,1% (8,1% у м╕стах ╕ 57,7% в селах).Не дивно, що оц╕нки матерями здоров'я д╕тей як "погане" ╕ "дуже погане" част╕ше зустр╕чаються серед мешканц╕в гуртожитк╕в та перенаселених квартир у м╕стах. Т╕ с╕м'╖ з д╕тьми, як╕ тиснуться в одн╕й к╕мнат╕, майже у 3 рази р╕дше оц╕нюють здоров'я сво╖х д╕тей як "добре" пор╕вняно з с╕м'ями з кращими житловими умовами.

Вплив умов життя с╕м'╖ на ╖╖ розм╕р

Умови життя позначаються на репродуктивних р╕шеннях с╕мей. Все б╕льше с╕мей обирають безд╕тн╕сть або в╕дкладають народження д╕тей. Сумарний показник народжуваност╕ знизився з 1,9 у 1989 роц╕ до 1,3 у 1996 роц╕. Значною ╓ питома вага с╕мей без д╕тей - у м╕стах понад 1/5: серед с╕мей з д╕тьми 43,0% однод╕тн╕. Таблиця 7 св╕дчить, що лише 2,1% ж╕нок не бажають мати д╕тей, хоча фактично безд╕тн╕ 19,3% ж╕нок. В той же час б╕льш забезпечен╕ с╕м'╖ бажають ╕ фактично мають менше д╕тей (табл. 8).

Зменшуються значення установок на число д╕тей, особливо в м╕стах. Середня бажана к╕льк╕сть д╕тей тут зменшилась з 2,0 у 1976 роц╕ ╕ 2,3 у 1980 до 1,7 у 1996 роц╕. В селах установки на 2-3-д╕тну с╕м'ю лишаються б╕льш поширеними.

Реал╕зац╕я бажаних ор╕╓нтац╕й на с╕м'ю т╕╓╖ чи ╕ншо╖ величини знаходиться у прям╕й залежност╕ в╕д житлових умов. Показники середньо╖ бажано╖ ╕ фактично╖ к╕лькост╕ д╕тей значно менш╕ у тих (переважно м╕ських) с╕мей, як╕ не мають окремого житла ╕ мешкають в одн╕й к╕мнат╕ у гуртожитку чи у квартир╕ батьк╕в. Саме ц╕ молод╕ подружжя част╕ше в╕дкладають народження д╕тей "до кращих час╕в" (Табл. 9).

Соц╕ально-демограф╕чний статус ж╕нок ╕ д╕тн╕сть

Д╕тн╕сть с╕мей значною м╕рою визнача╓ться соц╕ально-профес╕йним статусом та шлюбним станом ж╕нок. Соц╕ально-профес╕йний статус вплива╓ не лише на доходи, а й на наявн╕сть часу для с╕мейного виховання д╕тей. Середня к╕льк╕сть д╕тей найб╕льша у ж╕нок-колгоспниць (2,1) та роб╕тник╕в низько╖ квал╕ф╕кац╕╖ (1,9); найнижча (1,2) у представниць творчих профес╕й та у ж╕нок-в╕йськовослужбовц╕в (1,2). Реал╕зувати д╕тородн╕ установки б╕льше шанс╕в у одружених ж╕нок, особливо за умови сприятливих шлюбно-с╕мейних стосунк╕в (табл. 10).

Нетрадиц╕йний шлюбний статус негативно вплива╓ на репродуктивн╕ р╕шення. В той же час не сприя╓ середньод╕тност╕ ст╕йка тенденц╕я до зростання розлучень, частки неповних с╕мей та позашлюбного материнства. Одн╕й ж╕нц╕ важко матер╕ально утримувати ╕ виховувати нав╕ть одну дитину. Тому середня к╕льк╕сть фактичних ╕ бажаних д╕тей у овдов╕лих ╕ розлучених, а також в неблагополучних с╕м'ях значно менша пор╕вняно з шлюбними контингентами в ц╕лому та особливо тими, у яких склались гармон╕йн╕ стосунки. Проте найвищу середню к╕льк╕сть д╕тей мають т╕ ж╕нки, як╕ створили с╕м'ю на засадах оф╕ц╕йно незаре╓строваного шлюбу - 1,6 (табл. 11). Розповсюдження таких с╕мей пов'язане з необх╕дн╕стю виживання та отримання додаткових п╕льг соц╕ального захисту, як╕ надаються одиноким матерям.

Отже, шанс мати не т╕льки дво╓-тро╓ д╕тей, а нав╕ть лише одну дитину в умовах економ╕чних труднощ╕в значно зменшу╓ться. Несприятлива д╕тородна ситуац╕я посилю╓ться поширенням розлучень, самотност╕, невпорядкованих статевих стосунк╕в, аборт╕в. Це негативно познача╓ться на загальному ╕ генеративному здоров'╖ ж╕нок. Т╕ з них, як╕ перервали ваг╕тн╕сть нелегальним шляхом ╕ не мають д╕тей внасл╕док хвороби ╕ безпл╕ддя, становлять 12,3% (8,3% у м╕стах ╕ 33,3% у селах).

Таблиця 1. Розпод╕л населення за р╕внем середньодушового сукупного доходу за м╕сяць у 1996 роц╕ за матер╕алами обстеження с╕мейних бюджет╕в (%)

 

	Всього	У тому числ╕
		в м╕ських поселеннях			в с╕льськ╕й м╕сцевост╕
Ус╕ с╕м'╖	100		100	100
У тому числ╕ з середньодушовим доходом на м╕сяць (грн.)
ДО 20,0	0,3		0,1	0,6
20,1-30,0	1,4		1,4	1,5
30,1 -60,0	18,7		19,0	18,0
60,1-90,0	30,1		29,5	31,4
90,1-120,0	21,2		20,4	22,9
120,1 -150,0	12,2		12,1	12,4
150,1-180,0	6,4		6,5	6,4
180,1 -210,0	3,3		3,3	3,1
210,1-240,0	2,0		2,2	1,4
240,1 -270,0	1,2		1,4	0,9
270,1 -300,0	0,6		0,7	0,4
понад 300,0	2,6		3,4	1,0
Джерело: дан╕ Державного ком╕тету статистики Укра╖ни.

 

 

Таблиця 2. Розпод╕л домогосподарств за р╕внем середньодушового доходу за м╕сяць*, 1996 (%)

 

Р╕вень середньодушового доходу (грн.)	Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське
до 10 грн. включно	33,5	28,9	42,7
10,1-30,0	28,1	25,7	33,0
30,1-50,0	18,7	20,8	14,6
50,1-70,0	8,7	10,6	4,8
70,1-100,0	7,2	8,9	3,7
100,1-150,0	2,3	3,2	0,6
150,1 ╕ б╕льше	1,5	1,9	0,6
Всього	100	100	100
Середньодушовий грошовий доход за оф╕ц╕йно ф╕ксованими доходами (грн.)	33,5	37,7	24,1

 

Таблиця 3. Р╕вень середньодушового доходу в залежност╕ в╕д к╕лькост╕ д╕тей в с╕м'╖, 1996 (грн.)

 

К╕льк╕сть д╕тей	Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське
0	54,4	59,4	40,3
1	40,9	44,6	28,6
2	32,2	36,3	24,5
3	20,3	26,6	14,6
б╕льше 3-х	14,1	18,6	12,1

 

 

 

 

Таблиця 4. Стан забезпеченост╕ д╕тей у неповних с╕м'ях, 1996

 

	Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське
Частка д╕тей, не забезпечених повноц╕нним харчуванням (%)	63,7	71,0	40,8
Частка с╕мей, в яких не вистача╓ кошт╕в на харчування д╕тей (%)	97,6	98,6	95,3
Частка с╕мей, в яких не вистача╓ грошей на оздоровлення д╕тей (%)	71,5	73,3	66,3
Частка с╕мей, в яких у випадку застудного захворювання дитину л╕ку╓ сама мати (%)	78,1	75,6	86,3
Джерело: дан╕ соц╕олог╕чного обстеження.

 

 

Таблиця 5. Розпод╕л домогосподарств за р╕внем витрат на медичн╕ потреби, 1996 (%)

 

Медичн╕ витрати в м╕сяць (гривн╕)	Частка домогосподарств
	Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське
до 1 гривн╕ включно	44,1	42,0	48,9
1,1-10,9	26,6	26,9	26,2
11,0-20,9	11,6	12,1	10,3
21,0-50,9	7,6	8,5	5,9
51,0 ╕ вище	3,1	3,1	2,2
Н╕яких витрат	0,2	0,3	0,2
Нев╕домо	6,8	7,1	6,3
Всього	100	100	100
Середн╕ витрати на домогосподарство (грн.)	23,1	26,1	16,2
Середн╕ витрати на одного члена домогосподарства (грн.)	6,6	7,4	4,6

 

 

Таблиця 6. Житлов╕ умови с╕мей, 1996

 

 

	Все населення		У тому числ╕
			м╕ське	с╕льське
Середня к╕льк╕сть житлово╖ площ╕ на 1 члена домогосподарства (м.кв.)	11,0		10,4	12,4
Середня к╕льк╕сть загально╖ площ╕ на 1 члена домогосподарства ( м.кв. )	16,6		15,7	18,4
С╕м'╖, у яких середньодушова загальна площа: менше норми -21 м.кв ' (%) 21 м.кв. ╕ б╕льше (%)	79,1 20,9		87,0 13,0	77,4 22,6
Середня к╕льк╕сть к╕мнат на одне домогосподарство	2,7		2,6	3,1
Середня величина домогосподарства (чол.)		3,8	3,7	4,3
Джерело: матер╕али досл╕дження "Здоров'я-1996".

Джерело:

1. "Здоров'я д╕тей та ж╕нок Укра╖н╕'97" Ки╖в. √ 153 с.
2. Стан материнства ╕ дитинства в Укра╖н╕. Проблеми перех╕дного пер╕оду. √ Ки╖в: ЮН╤СЕФ-ПРООН, 1996. √ 123 с.

 

Таблиця 7. Розпод╕л ж╕нок за фактичною 1 бажаною к╕льк╕стю д╕тей, 1996 (%)

 

К╕льк╕сть д╕тей	Фактична к╕льк╕сть д╕тей			Бажана к╕льк╕сть д╕тей
	Все населення	М╕ське населення	С╕льське населення	Все населення	М╕ське населення	С╕льське населення
0	19,3	20,5	16,4	2,1	2,4	1,5
1	34,8	38,5	26,5	20,4	22,5	15,9
2	39,3	36,8	44,8	58,1	58,0	58,5
3 ╕ б╕льше	6,6	4,2	12,3	12,6	11,3	15,6
Нев╕домо (не визначились)	-	-	-	6,8	5,8	8,6
Всього	100	100	100	100	100	100
Середня к╕льк╕сть д╕тей	1,672	1,581	1,873	1,947	1,904	2,049

 

 

Таблиця 8. Середня фактична ╕ бажана к╕льк╕сть д╕тей в залежност╕ в╕д середньодушового доходу с╕м'╖, 1996

 

Середньодушовий дох╕д с╕м'╖ (грн.)	Фактична к╕льк╕сть д╕тей на одну ж╕нку			Бажана к╕льк╕сть д╕тей на одну ж╕нку
	Все населення	У тому числ╕		Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське		м╕ське	с╕льське
до 10 включно	1,5	1,3	1,7	2,0	1,9	2,1
10,1-30,0	1,5	1,4	1,6	2,0	1,9	2,0
30,1-50,0	1,3	1,2	1,3	1,9	1,9	2,1
50,1-70,1	1,2	1,2	1,3	1,8	1,9	1,8
70,1-100,0	1,1	1,1	1,2	1,8	1,8	1,7
100,1-150,0	0,9	0,9	1,3	1,7	1,7	2,2
150 ╕ б╕льше	0,8	0.8	0,9	1,7	1,7	1,8

Таблиця 9. Середня фактична ╕ бажана к╕льк╕сть д╕тей в залежност╕ в╕д житлових умов, 1996 (чол.)

Вид житла	Фактична к╕льк╕сть д╕тей			Бажана к╕льк╕сть д╕тей
	Все населення	У тому числ╕		Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське		м╕ське	с╕льське
Частина квартири	1,1	1,1	1,7	1,9	1,9	1,8
Окрема квартира	1,2	1,2	1,4	1,9	1,8	1,9
К╕мната в гуртожитку	1,2	1,2	1,3	1,8	1,8	2,0
Частина будинку	1,4	1,3	1,6	2,0	1,9	2,1
Окремий будинок	1,5	1,4	1,6	2,0	1,9	2,0
Джерело: дан╕ соц╕олог╕чного досл╕дження.

Таблиця 10. Середня фактична 1 бажана к╕льк╕сть д╕тей в залежност╕ в╕д характеру с╕мейних стосунк╕в, 1996

 

Оц╕нка ж╕нками с╕мейних стосунк╕в	Фактична к╕льк╕сть д╕тей			Бажана к╕льк╕сть д╕тей
	Все населення	У тому числ╕		Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське		м╕ське	с╕льське
Задоволен╕	1,6-1,4	1,4	1,8-1,6	2,0-1,9	1,9	2,1 1,9
Не задоволен╕	1,4	1,4-1,3	1,4	1,8	1,8
Джерело: дан╕ соц╕олог╕чного досл╕дження.

Таблиця 11. Середня к╕льк╕сть д╕тей в залежност╕ в╕д шлюбно-с╕мейного стану ж╕нок, 1996

Шлюбний стан ж╕нок	Середня к╕льк╕сть д╕тей (чол.)
	Все населення	У тому числ╕
		м╕ське	с╕льське
Одружена	1,5	1,5	1,8
Оф╕ц╕йно неодружена, але живе с╕м'╓ю	1,6	1,5	1,8
Вдова	1,3	1,2	1,6
Розлучена	0,1	0,1	0,1
Джерело: дан╕ соц╕олог╕чного досл╕дження.