____________________ Н. Г. Гойда
"23"__________травня____ 1999 р.
ДИСПАНСЕРИЗАЦIЯ ЖIНОК
IЗ ДОБРОЯКIСНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
МОЛОЧНО╖ ЗАЛОЗИ
(методичнi рекомендацi╖)
Ки╖в - 1999
Установи-розробники:
Установи-спiввиконавцi:
Автори:
Рецензент: Проф. Сольський Я.
П., Проф. Яремчук О. А.
Голова Експертно╖ комiсi╖ АМН Укра╖ни
та Мiнiстерства охорони здоров'я Укра╖ни з роздiлу
"Акушерство i гiнекологiя" - чл.-кор. АМН
Укра╖ни, проф. Запорожан В. М.
Змiст
Вступ
Нова концепцiя репродуктивного
здоров'я мiстить запобiгання i лiкування ракових
захворювань репродуктивних органiв на
початкових стадiях. Проте, як i ранiше, вiдсутня
╖дина стратегiя вiдносно обстеження i ранньо╖
дiагностики цих захворювань. Широко проводяться
багатоцiльовi скринiнговi дослiдження,
запроваджуються новiтнi методи дiагностики,
обговорюються результати, пропонуються новi
пiдходи в тактицi i стратегi╖.
Деякi галузi медицини, якi опинилися на
стику декiлькох клiнiчних дисциплiн, перебувають у
скрутнiшому становищi. До сьогоднi тривають
суперечки навколо проблеми вивчення захворювань
молочно╖ залози (МЗ). З одного боку, остаточно не
вирiшене питання, кому займатися патологi╖ю МЗ:
мамологам, акушерам-гiнекологам, онкологам чи
хiрургам, а з iншого - зроста╖ кiлькiсть розвитку
доброякiсних та злоякiсних захворювань МЗ.
Укра╖на на сьогоднi посiда╖ одне з
перших мiсць у ╖вропi за абсолютною кiлькiстю
хворих на рак МЗ. Iнтенсивнiсть зростання
захворюваностi збiльшилась за останнi 10 рокiв
бiльше нiж у 2 рази, а смертнiсть за цей перiод
зросла бiльше нiж на 35%. У нашiй кра╖нi кожно╖ години
вiд раку МЗ помира╖ 1 жiнка i кожнi 35-37 хвилин
дiагностують первинний рак МЗ (Мiнiстерство
охорони здоров'я Укра╖ни, 1996 р.).
Усе це потребу╖ перегляду iснуючих
пiдходiв i пошуку нових шляхiв у вирiшеннi дано╖
проблеми. Методичнi рекомендацi╖ на цю тему
пiдготовленi в Укра╖нi вперше. Вони розрахованi на
акушерiв-гiнекологiв, терапевтiв, хiрургiв,
онкологiв а також усiх лiкарiв, яких цiкавить
проблема доброякiсних та злоякiсних захворювань
МЗ.
Чинники ризику
захворювань молочно╖ залози
На сьогоднiшнiй день остаточно не
з'ясованi причини i самий механiзм розвитку
доброякiсних i злоякiсних пухлин МЗ. Проте,
внаслiдок багатоцiльових епiдемiологiчних i
експериментальних дослiджень виявлено ряд
чинникiв, що пiдвищують ризик виникнення пухлин
МЗ.
МЗ належить до органiв репродуктивно╖
системи i ╖ органом-мiшенню для стеро╖дних гормонiв
я╖чникiв, кори наднирникiв, пептидних гормонiв
гiпофiзу, щитовидно╖ залози, а також рiзноманiтних
бiологiчно активних сполук, тощо. Певний ритм
функцiонування репродуктивно╖ системи жiнки
зумовлю╖ циклiчнiсть змiн у тканинах МЗ. Серед
причин, що порушують циклiчнiсть процесiв в МЗ i ╖
провiдними щодо розвитку гормонально╖ патологi╖,
видiляють такi: ендокриннi й обмiннi захворювання,
гiнекологiчну патологiю (порушення менструально╖
функцi╖, запальнi захворювання генiталiй, мiому
матки, ендометрiоз та iн.), захворювання нервово╖
системи i деякi iншi.
Зниження функцiонально╖ активностi
репродуктивно╖ системи також може зумовлювати
виникнення захворювань МЗ. Опублiкованi данi
останнiх рокiв свiдчать про високу частоту
сполучення доброякiсних захворювань МЗ з
гiнекологiчною патологi╖ю (до 76,0%). Контингент
гiнекологiчних хворих явля╖ собою групу високого
ризику розвитку тяжких пролiферативних форм
мастопатi╖, а у разi сполучення цi╖╖ патологi╖ МЗ з
iншими чинниками ризику можливiсть розвитку раку
МЗ значно зроста╖.
Профiлактика, сво╖часна рання
дiагностика й адекватне лiкування
дисгормонально╖ патологi╖ МЗ сприя╖ зниженню
захворюваностi на рак МЗ. Здiйснення на практицi
заходiв, спрямованих на бiльш ранн╖ виявлення
передпухлинних захворювань i раку МЗ, ╖
прiоритетним ще й тому, що лiкування
"локалiзованих" форм раку (без метастазiв у
лiмфатичнi вузли) сприя╖ стiйкому багаторiчному
вилiковуванню.
До чинникiв ризику виникнення пухлин
МЗ, i перш за все раку МЗ, належать такi (включаючи
данi матерiалiв укра╖но-американського проекту
USAID-PATH "Допомога Укра╖нi в галузi раку молочно╖
залози 1997-1999"):
- спадковiсть - випадки раку МЗ у кровних родичiв (у
матерi, сестри або дочки). У таких жiнок ризик
розвитку цi╖╖ патологi╖ в два рази вищий нiж у iнших
жiнок, особливо, якщо родичi хворiли на рак МЗ в
пременопаузi або рак був двустороннiм;
- наявнiсть кiлькох випадкiв раку МЗ в сiм'╖ -
принаймнi в 3 близьких родичiв, i це вiдповiда╖
аутосомнiй домiнантнiй схемi;
- порушення репродуктивно╖ функцi╖, а саме:
безплiддя, вiк при народженнi першо╖ дитини (пiсля 30
рокiв), вiдсутнiсть родiв, пiзня перша вагiтнiсть, що
закiнчилася абортом (пiсля 30 рокiв), вiк початку
менструацiй до 12 рокiв, вiк настання менопаузи
(рання або пiзня менопауза), а також велика
кiлькiсть менструальних циклiв;
- гiнекологiчна патологiя: мiома матки, ендометрiоз,
запальнi захворювання, порушення менструально╖
функцi╖, гiперпластичнi процеси ендометрiю, а також
деякi iншi захворювання;
- вiк - з вiком пiдвищу╖ться ризик захворювання на
рак МЗ. Найбiльший ризик спостерiга╖ться у вiцi 45-75
рокiв iз двома пiками у вiцi 45-49 рокiв i 70-74 роки;
- захворювання щитовидно╖ залози: тиреотоксикоз,
гiпотиреоз;
- захворювання нервово╖ системи: неврастенiя,
вегетоневрози, психiчнi травми, та велика
кiлькiсть стресiв;
- проживання у мiстi;
- малорухомий спосiб життя;
- вплив шкiдливих промислових вiдходiв, радiацi╖ та
пестицидiв;
- вживання червоного м'яса (свинина, яловичина,
баранина);
- вживання ╖жi, що мiстить велику кiлькiсть жирiв;
- палiння та вживання алкоголю;
- порушення статевого життя: початок статевого
життя пiсля 25 рокiв та його нерегулярнiсть,
особливо у вiцi 25-50 рокiв, вiдсутнiсть статевого
задоволення;
- надлишкова маса тiла пiсля 40 рокiв;
- перенесенi ранiше запальнi захворювання МЗ,
iнвазивнi або неiнвазивнi форми раку МЗ, наявнiсть
бiопсiй з виявленням атипових гiперплазiй i
дольково╖ карциноми in situ;
- iснування дисгормональних гiперплазiй, особливо
фiброзно-кiстозних;
- неконтрольований прийом комбiнованих
гормональних контрацептивiв.
Захворювання МЗ
Характерною особливiстю МЗ ╖ складнiсть
чiткого диференцiювання фiзiологiчних i
патологiчних змiн, що в нiй вiдбуваються, а також
рiзноманiтних типiв доброякiсно╖ дифузно╖
патологi╖. Це обумовлено тим, що нормальна будова
МЗ ╖ досить варiабельною не лише в рiзних жiнок, але
й в тi╖╖ само╖ жiнки залежно вiд вiку, стану
репродуктивно╖ системи i навiть перiоду
менструального циклу.
Захворювання МЗ поза вагiтнiстю, що
об'╖днуються загальним термiном "мастопатiя",
називають ще дисгормональними дисплазiями,
кiстозним фiброаденоматозом, хворобою Реклю,
хворобою Вельямiнова, хворобою Шимельбуша,
фiброзно-кiстозною мастопатi╖ю (ФКМ), тощо. Iсну╖
велика кiлькiсть класифiкацiй мастопатiй, кожна з
яких бiльш-менш повно вiдобража╖ прогресивнi
(гiперплазiя, пролiферацiя часточок, протокiв,
сполучно╖ тканини) i регресивнi (атрофiя, фiброз,
кiстоутворення) змiни.
За визначенням ВООЗ (1984 р.) мастопатiя -
це фiброзно-кiстозна хвороба, яку характеризу╖
спектр пролiферативних i регресивних змiн тканини
залози з ненормальним спiввiдношенням
епiтелiального i сполучнотканинного компонентiв.
У клiнiчнiй практицi використовують класифiкацiю
ФКМ, у якiй видiляють дифузнi й вузловi форми, що
виявляються на рентгенограмах, при
ультразвуковому скануваннi i морфологiчному
дослiдженнi.
I. Дифузна ФКМ може бути:
- iз переважанням залозистого компоненту (аденоз).
Морфологiчно ця форма ФКМ характеризу╖ться
наявнiстю високо диференцiйовано╖ неосумковано╖
гiперплазi╖ часточок залози. Клiнiчно вона
характеризу╖ться болючiстю, нагрубанням i
дифузним ущiльненням усi╖╖ залози або ╖╖ дiлянки.
Межi ущiльнень поступово переходять у навколишнi
тканини. Болючiсть i нагрубання посилюються в
передменструальний перiод. Аденоз
спостерiга╖ться в молодих дiвчат наприкiнцi
перiоду статевого дозрiвання, а також у жiнок у
початкових термiнах вагiтностi як перехiдний стан;
- iз переважанням фiброзу. Для цi╖╖ форми властивi
фiбрознi змiни мiждольково╖ сполучно╖ тканини,
пролiферацiя всерединi протоково╖ тканини зi
звуженням просвiту протоки залози аж до повно╖
його облiтерацi╖. Клiнiчно картина
характеризу╖ться болючiстю. Пiд час пальпацi╖
залози спостерiгаються ущiльненi тяжистi дiлянки.
Фiбрознi процеси переважають у жiнок старшого вiку
у пременопаузальний перiод;
- iз переважанням кiстозного компоненту. Для не╖
властива наявнiсть множинних кiстозних утворень
еластично╖ консистенцi╖, досить добре
вiдмежованих вiд тканини залози, що ╖х оточу╖. Як i
для iнших ФКМ, характерною клiнiчною ознакою ╖
болючiсть, що посилю╖ться перед менструацiями.
Кiстоутворення характерне для жiнок у вiцi пiсля 54
рокiв. У пременопаузальний перiод кiсти виявляють
у 25% жiнок iз ФКМ, у постменопаузальний - у 60%.
Морфологiчна картина кiстозно╖ форми ФКМ
характеризу╖ться наявнiстю множинних кiст, що
утворюються з атрофованих часточок i розширених
протокiв залози. Характернi також фiбрознi змiни
iнтерстицiально╖ тканини. Проте в епiтелi╖, що
вистила╖ стiнку кiст, можуть виникати
пролiферативнi процеси та розвиватися папiлярнi
утворення. Колiр i консистенцiя кiстозного вмiсту
рiзноманiтнi. Рiдина частково резорбу╖тся
гiстiоцитами. У 25% хворих спостерiга╖ться
кальцинацiя кiст. Кальцинацiя, як i кров'янистий
вмiст, вважа╖ться патогномонiчною ознакою
злоякiсного процесу.
Усi 3 дифузнi форми ФКМ у чистому виглядi
трапляються рiдко. Значно частiше в клiнiчнiй
практицi доводиться мати справу зi змiшаною
формою мастопатi╖, при якiй вираженi всi 3
перерахованi вище морфологiчнi змiни - гiперплазiя
часточок, склероз внутрiшньодольково╖ i
мiждольково╖ сполучно╖ тканини й атрофiя альвеол
iз розширенням протокiв i перетворенням ╖х у
кiстознi утворення.
II. Вузлова форма ФКМ
Характеризу╖ться змiнами, що описанi
вище, але вони мають локальний характер у виглядi
одиничних або кiлькох вузлiв.
До доброякiсних утворень МЗ вiдносять
фiброаденоми, якi макроскопiчно являють собою
щiльний округлий, добре окреслений вузол,
оточений капсулою. Пальпаторно вона визнача╖ться
у виглядi щiльного, гладенького утвору, не
зв'язаного зi шкiрою, що легко змiщу╖ться. Частiше
зустрiча╖ться у молодих осiб.
Аденома трапля╖ться досить рiдко,
клiнiчно не вiдрiзня╖ться вiд фiброаденоми.
Листоподiбна фiброаденома (фiло╖дна
фiброаденома) - досить рiдка пухлина. Вона чiтко
вiдокремлена, ма╖ гладеньку або полiциклiчну
поверхню, щiльноеластичну або неоднорiдну
консистенцiю, при якiй щiльнi дiлянки чергуються з
осередками розм'якшення. Розмiри можуть варiювати
вiд невеликих до гiгантських.
Дисгормональнi процеси у жiночому
органiзмi часто призводять до виникнення кiст. Це
надмiрне розростання сполучно╖ тканини протокiв i
оточуючо╖ строми, що спричиня╖ застiй секрету у
протоках. Найчастiше кiсти з'являються у жiнок
вiком 35-50 рокiв. З початком менопаузи кiсти
звичайно регресують, але вони можуть з'являтись
та збiльшуватись у розмiрах i на фонi прийому
гормонально╖ замiсно╖ терапi╖ естрогенами та
стеро╖дами. Вони можуть бути одиничними або
численними, одностороннiми та двустороннiми.
Галактоцеле - це кiста, яка
з'явля╖ться в МЗ в перiод вагiтностi, або лактацi╖.
Вона форму╖ться в результатi обструкцi╖ одного або
декiлькох молочних протокiв i в сво╖му складi
мiстить молоко. Стаз молока може призвести до
швидкого розвитку маститу або абсцесу. Якщо кiста
продовжу╖ iснувати пiсля перiоду лактацi╖, то
можлива ╖╖ трансформацiя в шоколадну кiсту.
При мастопатi╖ з гiперпластичними
процесами в протоках i кiстах у жiнок старше 45
рокiв ризик розвитку раку зроста╖ в 2,6 рази, при
наявностi атрофiчних змiн - у 6 разiв.
Лiпома - це вузол зрiло╖ жирово╖
тканини, оточений сполучнотканинною капсулою.
Пальпаторно у МЗ виявля╖ться м'яке рухоме
утворення.
Дифузна й вузлова ФКМ можуть мати як
пролiферативну, так i не пролiферативну форми. При
пролiферацi╖ в епiтелi╖, що вистила╖ молочнi ходи,
розвиваються iнтрадуктальнi папiломи, в епiтелi╖,
що вистила╖ стiнки кiст - цистаденопапiломи. При
цьому можливий розвиток атипових i злоякiсних
змiн в епiтелi╖, що пролiферу╖.
У передменструальному перiодi
видiляють особливу форму - мастодинiю або
масталгiю - циклiчне нагрубання МЗ, обумовлене
венозним засто╖м i набряклостю строми; МЗ
збiльшу╖ться в обсязi бiльш нiж на 15%. Хоча бiль ╖
основним симптомом мастопатi╖, 10-15% жiнок не мають
больових вiдчуттiв, незважаючи на те, що при оглядi
i пальпацi╖ в них виявляються тi самi змiни, що i у
жiнок, що вiдчувають сильний бiль. Можливо, це
пов'язано з рiзним порогом больово╖ чутливостi,
обумовленим рiвнем ендорфiнiв у ЦНС. Виникнення
болю поясню╖ться стисканням нервових закiнчень
набряклою сполучною тканиною, кiстозними
утвореннями i втягуванням ╖х у склерозованi
тканини.
Приблизно 10% жiнок вiдзначають
збiльшення лiмфатичних вузлiв у пахвовiй дiлянцi i
╖х чутливiсть при пальпацi╖.
╖ данi, що при гiнекологiчнiй патологi╖
(при вiдсутностi овуляцi╖ i прогестеронового
впливу) в МЗ виника╖ аденоз, тобто переважають
розростання залозисто╖ тканини. При недостатнiй
дi╖ прогестерону i вiдноснiй гiперестрогенемi╖
розвива╖ться фiброзно-кiстозна мастопатiя.
Мастит - це запалення тканин
МЗ незалежно вiд природи процесу. Воно може
виникати внаслiдок стазу молока, трiщин соска, а
також на фонi ектазi╖ молочних протокiв, зниження
iмунiтету. Як правило, запалення захоплю╖ одну або
декiлька дольок МЗ. Основними симптомами ╖
ущiльнення, бiль, мiсцеве пiдвищення температури,
гiперемiя, слабiсть, озноб, видiлення з соска.
Вiдрiзняють дифузну або вузлову форму маститу.
Рак МЗ.
Як правило, на раннiй стадi╖ рак МЗ не
виклика╖ болю i може iснувати взагалi без
симптомiв. Проте, з ростом пухлини виникають
змiни, зокрема ущiльнення або потовщення в дiлянцi
МЗ або в пахвовiй дiлянцi, змiни в дiлянцi соска,
зокрема видiлення з соска, зменшення або
збiльшення соска, вiдчуття печiння в дiлянцi МЗ, або
бiль у кiстках. Рак, передусiм, локалiзу╖ться у
верхньому зовнiшньому квадрантi, на другому мiсцi -
субареолярна дiлянка. На цi дiлянки часто не
звертають уваги при клiнiчному обстеженнi МЗ. Рак
МЗ може бути у виглядi дифузно╖ форми
(набряково-iнфiльтративний рак чи маститоподiбна
форма), вузлово╖ форми та хвороби Педжета (рак
субареолярних протокiв пiд соском).
Дiагностика захворювань
МЗ
Внаслiдок доступностi для обстеження i
уявно╖ простоти дiагностики результати клiнiчного
обстеження можуть бути неправильно
iнтерпретованi. У результатi пацi╖нтцi часто
завдають тяжко╖ психологiчно╖ травми, хоча
об'╖ктивнi пiдстави для побоювання вiдсутнi. Ще
бiльша шкода виника╖, якщо зiгноровано онкологiчну
патологiю. До методiв обстеження захворювань МЗ
належать:
- клiнiчне обстеження МЗ;
- самообстеження МЗ;
- мамографiя;
- бiопсiя i цитологiчне дослiдження;
- ультразвукова мамографiя;
- термографiя МЗ i перспективнi методи:
магнiтно-резонансна томографiя, радiонуклiдна
дiагностика.
Клiнiчне обстеження МЗ
Метою клiнiчного обстеження МЗ ╖ оцiнка
╖╖ функцiонального стану для розробки
iндивiдуально╖ програми контролю i плану дiй. Це
обстеження може здiйснюватися як частина
загального обстеження стану здоров'я жiнки, або
як частина гiнекологiчного обстеження, або як
окреме дослiдження стану МЗ у жiнок iз
специфiчними скаргами, а також профiлактично. За
умов правильно проведеного клiнiчного обстеження
МЗ можна пропальпувати ущiльнення розмiром до 1
см.
За даними матерiалiв
укра╖нсько-американського проекту USAID-PATH
"Допомога Укра╖нi в галузi раку молочно╖ залози
1997-1999", 27% раку молочно╖ залози в Укра╖нi
виявлено пiд час проведення клiнiчного обстеження
МЗ i 73% виявлено пацi╖нтами самостiйно.
Поданi матерiали цього проекту
докладно i повно вiдображають пiдхiд до проблеми
клiнiчного дослiдження МЗ i мiстять у собi такi
компоненти.
Спiлкування з жiнкою
- Представтеся i пояснiть мету дослiдження;
- Знайдiть спiльну мову з жiнкою;
- Зберiть анамнез i з'ясуйте скарги;
- Перiодично запитуйте, чи зручно почува╖ себе
жiнка, i при необхiдностi створiть для не╖ комфортнi
умови;
- З'ясуйте питання жiнки i дайте вiдповiдь на них.
Обстеження пацi╖нтки в
положеннi сидячи
Вiзуальний огляд (анфас i профiль):
- руки розташованi уздовж тiла;
- руки пiднятi над головою;
- руки лежать на стегнах, лiктi зiгнутi, жiнка тисне
руками на стегна, скорочуючи i розслабляючи
груднi м'язи;
- нахил тулуба уперед;
Особливу увагу звертають на:
- збiльшення або зменшення розмiрiв залоз, ╖х форму,
ступiнь розвитку;
- змiщення ╖х догори чи у боки, рухомiсть, фiксацiю;
- змiни форми залози (вибухання, западiння, тощо);
- локальну чи розлиту гiперемiю шкiри залоз;
- локальний чи тотальний набряк залози, який ма╖
вигляд "шкiрки цитрини";
- вузликовi ущiльнення, виразки шкiри, кiрки,
мокнучi поверхнi, норицi, розпад тканини.
Пальпацiя областi розташування
лiмфатичних вузлiв: надключичних, пiдключичних,
пахвових.
Рацiональне виконання: Пiд
час огляду в одному положеннi не вда╖ться виявити
змiни; звернути увагу на асиметричнiсть i контур
МЗ, колiр, тургор шкiри; комплекс сосок/ареола;
втягування або нерiвностi шкiри (змiни звичайно
виявляються в сидячому положеннi). Пальпаторне
визначення збiльшених лiмфатичних вузлiв може
свiдчити про iнфекцiю, наявнiсть ракових
метастазiв або iншу патологiю; у положеннi сидячи
найбiльше доступнi для обстеження пахвовi залози.
Пальпувати МЗ бiмануально в положеннi
сидячи можна лише за умов:
- виникнення непри╖мних вiдчуттiв в положеннi
сидячи i зникнення ╖х в iншому положеннi;
- в цьому положеннi краще пальпуются дiлянки
великих вiдвислих МЗ;
- при потребi пропальпувати глибоко (аж до грудно╖
клiтки).
Обстеження пацi╖нтки в
положеннi лежачи
- розташуйте МЗ уздовж грудно╖ клiтки (рухом руки
або пiдклавши подушку пiд плече);
- руку з обстежуваного боку заведiть за голову або
розташуйте пiд прямим кутом;
- окреслiть повний периметр - п'ятикутник,
обмежений 2 горизонтальними, 2 вертикальними i 1
косою лiнiями. Дiлянка залози обмежена: зверху -
ключиця; медiально - латеральний край грудини;
знизу - складка пiд МЗ; латерально - найширший м'яз
спини; коса лiнiя - уявна лiнiя вiд середини пахви до
дистального кiнця ключицi.
Обстежувати можна: згори
донизу, за радiусами, по колу.
Крiм того, слiд дослiджувати дiлянки за
межами залози. Досвiд свiдчить про те, що за
допомогою пальпацi╖ згори донизу або радiусами
точнiше визнача╖ться периметр залози, нiж пiд час
пальпацi╖ колами.
Рацiональне виконання:
Визначте i покажiть обстежуванiй всю дiлянку, яку
займа╖ тканина МЗ, звернiть ╖╖ увагу на тi
дiлянки, де найчастiше виника╖ патологiя, i на тi
дiлянки, на якi звичайно не звертають уваги
(верхнiй зовнiшнiй квадрант, пахвова частина
залози, ретроареолярний комплекс, складка пiд
залозою, дiлянка уздовж i пiд ключицею).
За умов використання тi╖╖ само╖
послiдовностi дослiдження залози можна бути
певним, що пропальповано тканину всi╖╖ залози;
принцип метода дослiдження поляга╖ у пальпацi╖ як
усього периметра залози, так i дiлянок усерединi
його.
Пальпацiя проводиться:
- трьома середнiми пальцями;
- подушечками (але не кiнцями пальцiв!);
- обертовими рухами (не вiдриваючись вiд поверхнi);
- круговими рухами (радiусом трохи бiльше нiж 1 см);
- дiлянку соска й ареоли (за наявностi скарг на
видiлення сосок стиснiть пальцями i покачайте
зверху вниз i в сторони);
- усю поверхню всерединi периметра залози;
- для оцiнки симетричностi пальпуйте одночасно
обидвi МЗ в тих самих точках.
Дослiдник ма╖ охарактеризувати
результати пальпаторного дослiдження в такий
спосiб: форма, розмiри, текстура, рухливiсть,
локалiзацiя, консистенцiя, чутливiсть (болючiсть).
Локалiзацiю новоутворень потрiбно
описувати орi╖нтуючись на:
- циферблат годинника;
- вiдстань вiд соска;
- квадрант МЗ;
- права чи лiва МЗ.
Тиск - збiльшуючи тиск пальцiв
на залозу, дослiджуйте дiлянки ╖╖ тканини розмiром
трохи бiльше десятикопi╖чно╖ монети на трьох
послiдовних рiвнях:
- поверхневими обертовими рухами (поверхня
залози) ;
- тиском середньо╖ сили (структури середнiх
прошаркiв) ;
- тиском велико╖ сили (найглибшi прошарки залози).
Просiть жiнку, що обстежу╖ться,
описати сво╖ вiдчуття при збiльшеннi тиску на
залозу.
Дослiдження видiлень iз соска:
Типи видiлень iз соска - хоча вони часто
лякають жiнку, проте не завжди вказують на
наявнiсть раку МЗ. Рак у сполученнi з видiленнями
iз соска трапля╖ться лише в 3-7% випадкiв.
Патологiя соска
Хвороба Педжета
- Частота виникнення становить 0,7-4,0 % вiд усiх
випадкiв раку МЗ.
- Ма╖ рiзноманiтнi прояви; спорадичнiсть виникнення
╖ причиною помилок у дiагностицi.
- Зовнiшнiй вигляд - звичайно одностороння
локалiзацiя, завжди первинно виника╖ на соску i
потiм захоплю╖ ареолу.
- Екзема соска або ареоли може бути одно- або
двусторонньою. Тривале злущування або
почервонiння соска, що не вда╖ться усунути за
допомогою мiсцевого лiкування кортикостеро╖дною
маззю, звичайно ╖ симптомом хвороби Педжета (раку
субареолярних проток пiд соском).
- Везикули, що утворюються повторно.
- Хронiчний перебiг, поверхня, що мокне,
еритематознi й екзематознi пошкодження.
- Суха i псорiазоподiбна форма.
- Червона i гранулярна ерозiя.
Ретракцiя соска - втягування соска
очевидне пiд час зовнiшнього огляду, вiдрiзня╖ться
вiд хронiчно iнвертованого соска.
Аденома соска - пальпуються
вузлики всерединi соска, що утворюються в
результатi пролiферацi╖ елементiв проток.
Навчання обстежувано╖
жiнки i план профiлактичних заходiв.
- Вiдзначте периметр МЗ i маркернi анатомiчнi
утворення.
- Навчiть методу самообстеження МЗ i встановiть
частоту його проведення (див. додаток ╖1).
- Запропонуйте перiодичнiсть виконання заходiв, що
грунтуються на наявностi чинникiв ризику i станi
жiнки.
- Впевнiться, що жiнка розумi╖ необхiднiсть
проведення цих заходiв i згодна ╖х виконувати.
Рацiональне виконання: Визначте
наявнiсть асиметричних ущiльнень, конгломератiв
або iнших вiдхилень; у разi виявлення опишiть ╖х
локалiзацiю, розмiр, форму, консистенцiю, текстуру,
рухливiсть i чутливiсть; середнi 3 пальцi мають
найчутливiшi рецептори й однорiдну поверхню;
дiаметр обертових рухiв залежить вiд ширини
пальцiв дослiдника.
Натискаючи на кожну дослiджувану
точку, можна найточнiше визначити асиметричнiсть
ущiльнень або конгломератiв на рiзноманiтнiй
глибинi; притискування мiж шкiрою i грудною стiнкою
збiльшу╖ точнiсть визначення окремих утворень;
контакт iз жiнкою, що обстежу╖ться зменшу╖ в не╖
почуття дискомфорту, у разi збiльшення тиску на
залозу i сприя╖ засво╖нню нею методики
самообстеження МЗ.
Принципи самообстеження МЗ, зони
пальпацi╖ такi самi, як i ╖╖ клiнiчного обстеження;
жiнка навча╖ться самоконтролю, спостерiгаючи
технiку пальпацi╖ пiд час клiнiчного обстеження i
засвоюючи коментар лiкаря; розумiння жiнкою
необхiдностi проведення цих заходiв i згода ╖╖ на ╖х
виконання значно покращать ╖╖ участь у
перiодичних оглядах i зумовлять звернення до
лiкаря у разi виявлення пiд час самообстеження
яких-небудь змiн у МЗ..
За даними лiтератури, приблизно у 90%
випадкiв пухлини МЗ виявляють самi жiнки
(Семиглазов У. Ф., 1993). Як свiдчать результати
дослiджень, пiсля вiдповiдно╖ пiдготовки бiльшiсть
жiнок спроможнi диференцiювати злоякiснi i
доброякiснi ущiльнення, а при систематичному
самообстеженнi знаходити пухлини розмiром менше
1 см.
Мета самообстеження молочних залоз
поляга╖ не стiльки у виявленнi яких-небудь пухлин,
скiльки в пiдтвердженнi ╖хньо╖ вiдсутностi!
Рентгенологiчне
обстеження МЗ (мамографiя)
Найпоширенiшим методом обстеження МЗ в
усьому свiтi ╖ рентгенiвська мамографiя (РМ).
Мамографiя проводиться в таких випадках:
- при скринiнгу здорових жiнок з метою виявлення
раннiх (доклiнiчних) форм раку МЗ, якi, як правило,
не пальпуються;
- з метою диференцiйно╖ дiагностики раку i
доброякiсних захворювань МЗ;
- для визначення характеру росту первинно╖
пухлини;
- для динамiчного диспансерного контролю за
станом друго╖ МЗ у разi односторонньо╖ мастектомi╖;
- для уточнення клiнiчно╖ форми пухлини МЗ;
- для дiагностики клiнiчно прихованих форм раку МЗ,
що виявляються лише за наявностi збiльшених i
ущiльнених пахвових лiмфатичних вузлiв.
Мамографiя викону╖ться на спецiальному
рентгенiвському апаратi, призначеному лише для
обстеження МЗ - мамографi. ╖╖ рекоменду╖ться
проводити на 7-8 день пiсля менструацi╖. Технiчне
вдосконалення мамографiв, застосування
дрiбнозернисто╖, високочутливо╖ односторонньо╖
рентгенiвсько╖ плiвки i спецiальних касет да╖ змогу
знизити радiацiйнi дози до 0,1-0,25 рада при пiдвищеннi
якостi зображення i сприя╖ виявленню раннiх форм
розвитку пухлини.
У багатьох кра╖нах мамографiя широко
застосову╖ться для скринiнгу з метою виявлення
захворювань МЗ, що мають прихований перебiг. За
рекомендацi╖ю американського протиракового
товариства жiнкам вiком 50 рокiв i бiльше
рекоменду╖ться щорiчно проводити мамографiю.
Жiнкам вiком 40-49 рокiв рекоменду╖ться виконувати
мамографiю один раз на два роки, жiнкам вiд вiком
35-40 рокiв - одну вихiдну мамографiю. У Швецi╖
мамографiчний скринiнг жiнкам у вiцi 40-55 рокiв
проводять з iнтервалом 18 мiсяцiв, у вiцi 55-74 рокiв - з
iнтервалом у 24 мiсяцi.
Метою мамографi╖ ╖ одержання
висококонтрастного зображення всi╖╖ МЗ при
високiй розрiшувальнiй спроможностi i низькому
рiвнi шумових перешкод пiд час рентгенографi╖ з
використанням найменшо╖ дози рентгенiвського
опромiнення.
При ФКМ iз переважанням залозистого
компоненту (аденоз), на РМ вiдзначаються множиннi
тiнi неправильно╖ форми з нечiткими межами, що
вiдповiдають дiлянкам гiперплазованих часточок i
долей. Iнодi за наявностi великого процесу тiнi
захоплюють усю залозу. За наявностi ФКМ iз
переважанням фiброзу на РМ виявляють шари щiльних
гомогенних дiлянок iз вираженою тяжистiстю.
Рентгенограми мають вигляд "матового скла".
При ФКМ iз переважанням кiстозного компоненту
картина на мамограмах характеризу╖ться
великопетельним малюнком, на якому вiдзначаються
множиннi просвiтлiння дiаметром вiд 0,3 до 6 см iз
чiткими контурами.
Точнiсть РМ ╖ високою у разi дослiдження
МЗ iз великою кiлькiстю жирово╖ клiтковини i
знижу╖ться у разi оцiнки так званих
рентгенологiчно "щiльних" залоз, що
складаються з залозисто╖ тканини. У таких залозах
при РМ не виявляються маленькi пухлини, складною ╖
диференцiйна дiагностика вузлових форм
дисгормональних дисплазiй i раку МЗ.
Основнi рентгенологiчнi ознаки раку МЗ:
iнтенсивна тiнь пухлинного iнфiльтрату, iнодi
неправильно╖ форми, особливо у разi
iнфiльтративного росту, iз нерiвними обрисами, а
також мiкрокальцинати. По периферi╖ вузла
вiдзначаються тяжi пухлини в навколишню тканину й
у напрямку до соска. Розмiри вузла становлять вiд
0,2 до 6-8 см у дiаметрi. На користь злоякiсно╖ пухлини
свiдчить перебудова навколишнiх тканин,
гiперваскуляризацiя i певна нечiткiсть контуру
тiнi. При дифузних (набрякових) формах тiнь не
виявля╖ться.
Для дiагностики важливi також i iншi
ознаки: загальне збiльшення МЗ, дифузне стовщення
шкiри - до 0,5-1 см (у нормi товщина шкiри на РМ не
перевищу╖ 0,1-0,2 см), перебудова малюнка залози з
утворенням розпливчастих невизначених
осередкових тiней.
Дуже важливим методом
рентгенологiчного дослiдження для дiагностики
раку проток, що не пальпуються, а також ╖х
диференцiацi╖ з внутрiшньопротоковими папiломами,
╖ дуктографiя або галактографiя. Патологiчнi
утворення розмiрами менше 3 мм, якi локалiзуються
усерединi проток i не виходять за ╖х межi, не
знаходять вiдображення на "безконтрастних"
мамограмах, навiть у разi найкращо╖ технiчно╖
якостi знiмкiв. Тiльки за допомогою галактографi╖
можна визначити точну локалiзацiю ураження
протоку i вiдрiзнити запальнi i дистрофiчнi процеси
вiд пухлини.
Бiопсiя i цитологiчне
дослiдження
Розрiзняють 3 основних види бiопсi╖:
Введення тонко╖ голки в товщу
ущiльнення й аспiрацiя через шприц часток тканини.
Вмiст голки i шприца наносять на предметне скло
для фарбування i вивчення пiд мiкроскопом. У 85%
цитологiчне дослiдження пунктату да╖ можливiсть
правильно поставити дiагноз;
Видалення пiд мiсцевою анестезi╖ю
виявленого ущiльнення разом iз дiлянкою
навколишнiх тканин iз наступним гiстологiчним
дослiдженням;
Одержання пiд мiсцевою анестезi╖ю за
допомогою спецiальних голок, стовпчика тканини,
достатнього для гiстологiчного дослiдження пiд
мiкроскопом.
У разi пiдозри на наявнiсть хвороби
Педжета робиться "вiдбиток" iз ерозовано╖
поверхнi соска для наступного фарбування i
цитологiчного дослiдження. Завдяки цитологiчному
дослiдженнi видiлень з соска пiд мiкроскопом можна
розрiзнити доброякiснi i злоякiснi змiни.
Ультразвукова мамографiя
Ультразвукова мамографiя ╖ одним з
перспективних методiв дiагностики патологi╖ МЗ.
Дослiдження, якi проводяться з метою пiдвищення
специфiчностi ультразвукового дослiдження,
виконуються у кiлькох напрямках: оцiнка
розходження в поглинаннi ультразвука, вивчення
васкуляризацi╖ утворення й еластичностi тканин.
Використання iмпульсно╖ доплерографi╖, колiрного
доплерiвського дослiдження, енергетично╖
доплерографi╖ да╖ змогу пiдвищити точнiсть
ультразвукового дослiдження.
Точнiсть ультразвукового методу
обстеження МЗ залежить вiд:
- технiчних характеристик апаратури;
- досвiду дослiдника;
- вiку i гормонального статусу жiнки;
- типу i стадi╖ захворювання.
Вимоги до ультразвуково╖ апаратури для
обстеження МЗ:
- наявнiсть короткофокусного лiнiйного датчика з
розрiшувальною спроможнiстю 5,0 МГц. Проте, ця
розрiшувальна спроможнiсть недостатня для
деталiзацi╖ виявлених змiн, тому доцiльно
використовувати датчики з вищою резонансною
частотою (7,5-10 МГц.).
- для пошуку утворень молочних залоз, якi не можна
пропальпувати, не рекоменду╖ться
використовувати секторальнi датчики.
Технiка проведення
ультразвукового обстеження МЗ
Дослiдження право╖ МЗ починають з
верхнього зовнiшнього квадранту, потiм оглядають
по черзi нижнiй зовнiшнiй, нижнiй внутрiшнiй i
закiнчують верхнiм внутрiшнiм квадрантом. Лiву МЗ
оглядають, починаючи з верхнього внутрiшнього
квадранту проти годинниково╖ стрiлки, закiнчуючи
дослiдження у верхньому зовнiшньому квадрантi.
Дотримання певно╖ послiдовностi перемiщення
датчика да╖ змогу уникнути надалi випадiння з поля
зору яких-небудь дiлянок МЗ. Огляд МЗ проводять
пiд час перемiщення датчика вiд зовнiшнiх вiддiлiв
залози до соска або в протилежному напрямку. Таке
перемiщення датчика вiдповiда╖ анатомiчному
розташуванню залозистих долей i молочних проток.
Сосок i бiлясоскову дiлянку обстежують iз
використанням велико╖ кiлькостi гелю або за
допомогою силiконово╖ прокладки або водних
насадок. Датчик перемiщують за ходом головно╖ осi
молочних протокiв вiд соска до периферi╖ органа.
Для кращо╖ вiзуалiзацi╖ засосково╖ дiлянки
проводять додаткову компресiю датчиком i
використовують не лише стандартнi прямi, але i косi
розтини. Завершують огляд МЗ аналiзом стану
регiонарних зон лiмфовiдтоку. Усi змiни, знайденi в
однiй залозi, порiвнюють iз симетричними дiлянками
друго╖ МЗ.
Пiсля завершення обстеження необхiдно
оцiнити:
- стан, кiлькiсть i характер розподiлу строми,
залозистих структур, молочних протокiв i жирово╖
тканини;
- чiткiсть диференцiацi╖ тканин МЗ;
- порушення архiтектонiки МЗ iз вiднесенням ╖х до
групи дифузних або вогнищевих.
Ультразвукова картина МЗ у здорових
жiнок рiзниться залежно вiд вiку. З вiком, у зв'язку
з замiною залозисто╖ тканини жировою, ехоскопiчно
визначають нижчу ехогеннiсть. У жiнок похилого
вiку, у зв'язку з атрофi╖ю залозисто╖ тканини i ╖╖
замiщенням жировою тканиною, велика частина
залози ╖ зоною низько╖ ехогенностi, що
перерива╖ться ехогенними тяжами, що складаються
зi сполучно╖ i залишкiв залозисто╖ тканини.
Найбiльшу ехогеннiсть мають шкiра, низки фасцi╖
Купера, фасцiя великого грудного м'яза. Залозиста
тканина в нормi явля╖ собою зону вiдносно
рiвномiрно╖ ехогенностi: вiд середньо╖ до вищо╖.
Жирова i м'язова тканини мають нижчу ехогеннiсть.
Ребра пiд час дослiдження визначаються у виглядi
звуково╖ тiнi. У бiльшостi випадкiв регiонарнi
лiмфовузли МЗ не диференцiюються вiд навколишнiх
тканин. У разi збiльшення розмiрiв i змiнi структури
всi групи вузлiв добре помiтнi у виглядi
гiпоехогенних утворень кулеподiбно╖ форми. У разi
виявлення порушення архiтектонiки МЗ докладнiше
дослiджують зону атипово╖ будови тканин. При
цьому визначають стан контурiв, вiзуалiзацiю
передньо╖ i задньо╖ стiнок, наявнiсть додаткових
акустичних ефектiв. Оцiнку зображення тканин
здiйснюють у режимi "компресi╖", тощо. Пiд час
стискання датчиком за рахунок ущiльнення
структур зменшу╖ться товщина тканин, внаслiдок
чого полiпшу╖ться вiзуалiзацiя глибоко
розташованих утворень. Внутрiшня структура
доброякiсних утворень пiд час стискання ста╖
однорiднiшою, упорядкованою, форма частiше
змiню╖ться (сплощу╖ться), контури вiзуалiзуются
чiткiше. Для злоякiсних утворень не властива змiна
форми i внутрiшньо╖ архiтектонiки пiд час компресi╖.
Доброякiснi захворювання МЗ, що
виявляються пiд час ультразвукового дослiдження,
зручно розподiляти на двi групи: захворювання, що
обумовлюють необ'╖мнi зображення, й об'╖мнi
захворювання МЗ. До першо╖ групи належать дифузнi
форми мастопатiй. До друго╖ вiдносять фiброаденоми
i кiсти. Ультразвукова картина дифузно змiнено╖ МЗ
залежно вiд переважання пролiферативних процесiв
у залозах або в структурi строми вигляда╖
по-рiзному.
Ультразвукове дослiдження ма╖
найважливiше значення в диференцiальнiй
дiагностицi кiстозних i солiдних утворень. На
ехограмi фiброаденома виявля╖ться як утворення
округло╖ форми з рiвними i чiткими контурами, а
однорiдне поширення сигналiв низько╖ ехогенностi
свiдчить про виражений характер процесу. Розмiри
фiброаденоми звичайно не перевищують 2-3 см. Чим
бiльше розмiри i тривалiсть iснування фiброаденоми,
тим частiше визнача╖ться гiперехогенний обiдок,
обумовлений дегенерацi╖ю навколишнiх тканин.
Бiльш нiж у половинi випадкiв вiдзнача╖ться
неоднорiднiсть внутрiшньо╖ структури на фонi
загального зниження ехогенностi. У 25% випадкiв
вiдзначаються мiкро- i навiть макрокальцинати.
Важливим дiагностичним критерi╖м пiд час
проведення ехографi╖ може стати оцiнка
васкуляризацi╖ пухлини. Ультразвукове зображення
фiброаденоми може маскувати, особливо в молодих
жiнок, добре вiдмежовану злоякiсну пухлину.
Кiсти - одне з захворювань МЗ, що
трапляються найчастiше. Розмiри кiст можуть бути
вiд кiлькох мiлiметрiв до 5-6 см. Зручним ╖ розподiл
кiст на типовi й атиповi.
Для типово╖ кiсти властивi:
- анехогенна ехоструктура без вiдбиткiв;
- округла або овальна форма;
- чiткий, рiвний контур;
- задня стiнка: посилення сигналу;
- вплив "компресi╖" - виражена змiна форми.
Для атипово╖ кiсти властивi:
- ущiльнена нерiвна стiнка;
- чiткий, рiвний або нерiвний контур;
- наявнiсть вiдбиткiв вiд внутрiшнього вмiсту;
- гiпоехогенна маса усерединi кiсти;
- вплив "компресi╖" - виражена змiна форми.
Ультразвукове зображення атипово╖
кiсти без дистального посилення практично
неможливо вiдрiзнити вiд зображення значного
об'╖много утворення. Виявлення атипово╖ кiсти
вимага╖ зовсiм iншо╖ тактики ведення дослiдження,
нiж за наявностi простих кiст. Аспiрацiя кiсти,
пункцiйна бiопсiя або трепанбiопсiя пiд контролем
ультразвука з наступним цитологiчним або
гiстологiчним дослiдженням ╖ обов'язковою при
виявленнi атипово╖ кiсти.
У разi пiдозри на наявнiсть злоякiсного
процесу за допомогою ультразвукового
дослiдження можна оцiнити мiсце розташування,
кiлькiсть, розмiри, форму, ехоструктуру, контури,
додатковi акустичнi ефекти, стан протокiв i
навколишнiх тканин, у тому числi змiни шкiри, а
також наявнiсть i характер васкуляризацi╖.
Ультразвуковими критерiями раку МЗ ╖
наявнiсть вогнища правильно╖ чи неправильно╖
форми (структура однорiдна чи неоднорiдна),
знижено╖ ехогенностi, з нерiвним (або вiдносно
рiвним) контуром, допомiжний критерiй - наявнiсть
мiкрокальцинатiв. Вогнище щiльне, часто дистально
виявля╖ться тiнь (затухання Уз-хвиль). При раку
вiсь пухлини перебува╖, як правило, в сагiтальний
площинi, на вiдмiну вiд доброякiсних утворень, де
вона у фронтальнiй площинi.
Обмеженi можливостi ма╖ ультразвукове
дослiдження в планi диференцiйно╖ дiагностики
карцином i доброякiсних утворень МЗ. Недолiком
ультразвукового дослiдження МЗ вважа╖ться
неможливiсть розрiзнити мiкрокальцинати, якi ╖
однi╖ю з перших ознак малiгнiзацi╖.
Водночас, ультразвукове дослiдження ╖
високо iнформативним дiагностичним методом
дослiдження МЗ i в даний час може бути використане
у скринiнгових програмах для обстеження МЗ. З
огляду на вiдсутнiсть шкiдливого впливу на
органiзм i можливiсть здiйснювати динамiчне
спостереження, рекоменду╖ться широке
застосування даного методу у вагiтних i молодих
жiнок вiком до 30 рокiв, якi годують немовлят.
Ультразвукове дослiдження не замiню╖
мамографiю, i у разi найменшо╖ пiдозри на наявнiсть
злоякiсного процесу у МЗ ╖ тiльки його
доповненням!
Термографiя МЗ
В основi термографi╖ лежить можливiсть
дистанцiйно╖ ре╖страцi╖ власного iнфрачервоного
випромiнювання тiла за допомогою спецiальних
чутливих апаратiв - тепловiзорiв. Результат
дослiдження демонстру╖ться у виглядi
температурних карт - термограм. Теплове
випромiнювання над дiлянкою розташування
злоякiсно╖ пухлини iнтенсивнiше, нiж
випромiнювання навколишнiх тканин, що
вiдбива╖ться на термограмi у виглядi асиметрично╖
зони пiдвищено╖ яскравостi. Характер термограми
залежить вiд вiку жiнки, крiм того, ╖ й певнi
iндивiдуальнi особливостi розташування
"холодних" i "гарячих" зон.
Iнформативнiсть термографi╖ в дiагностицi патологi╖
МЗ знижу╖ться через вiдносно високу частоту
хибнопозитивних i хибнонегативних висновкiв, яка
сяга╖ 25-30%. Це утрудню╖ використання термографi╖ як
скринiнгового методу для раннього виявлення раку
МЗ.
Перспективнi методи
Магнiто-резонансна томографiя МЗ
На сьогоднiшнiй день вже ╖ достатньо
пiдстав вважати перспективною магнiто-резонансну
томографiю (МРТ). Вона високо чутлива до виявлення
множинних i контрлатеральних вузлiв i
застосову╖ться для дослiдження щiльних МЗ.
Динамiчне контрастування в сполученнi з
придушенням сигналу вiд жирово╖ тканини
забезпечу╖ високу специфiчнiсть, крiм того,
нескладнi пристосування i немагнiтнi голки дають
змогу виконати бiопсiю пiд контролем МРТ.
Радiонуклiдна дiагностика пухлин МЗ
перебува╖ у початковiй стадi╖ розвитку.
Висновок
Контингент гiнекологiчних хворих явля╖
собою групу високого ризику розвитку тяжких
пролiферативних форм мастопатi╖, а у разi по╖днання
╖х з iншими чинниками ризику можливiсть розвитку
раку МЗ значно зроста╖.
Комплексне обстеження диспансерно╖
групи гiнекологiчних хворих, що належать до групи
високого ризику розвитку захворювання МЗ у
жiночих консультацiях, полiклiнiках, гiнекологiчних
та загальносоматичних стацiонарах повинно
включати:
- обов'язкове клiнiчне обстеження МЗ 1 раз на рiк;
- обов'язкове навчання методицi самообстеження МЗ
iз врученням листка-рекомендацi╖;
- у жiнок вiком до 40 рокiв обов'язкове
ультразвукове сканування МЗ 1 раз на рiк;
- у жiнок вiком бiльше 40 рокiв 1 раз на 2 роки
обов'язкову "базову" мамографiю iз наступним
мамографiчним обстеженням i щорiчне
ультразвукове сканування;
- пiсля 50 рокiв - щорiчну мамографiю й ультразвукове
сканування МЗ;
- бiопсiю i цитологiчне дослiдження при пiдозри на
наявнiсть злоякiсного процесу МЗ;
- консультацiю онколога у разi виявлення будь-яко╖
доброякiсно╖ патологi╖ МЗ i пiдозрi на наявнiсть
злоякiсного процесу МЗ.
Обстеження диспансерно╖ групи
гiнекологiчних хворих, що належать до групи
високого ризику захворювання МЗ, у жiночих
консультацiях i полiклiнiках, да╖ змогу
систематизувати наявну патологiю МЗ, виявити
приховану патологiю, iз наступним вiдпрацюванням
певно╖ тактики ведення дано╖ групи жiнок у тiсному
контактi з онкологами - мамологами.
Додаток 1
РЕКОМЕНДАЦI╖ ЩОДО САМООБСТЕЖЕННЯ
МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ
Самообстеження молочних залоз ╖
важливим кроком до зниження захворюваностi на
рак молочно╖ залози. Його рекоменду╖ться
проводити один раз на мiсяць у перший тиждень
пiсля менструацi╖, оскiльки в цей перiод молочнi
залози не збiльшенi та не напруженi.
Самообстеження можна проводити у ваннiй кiмнатi
перед дзеркалом та пiд час приймання душу. У разi
виникнення будь-яко╖ пiдозри Вам необхiдно
наступного дня звернутися до спецiалiста iз
захворювань молочно╖ залози.
ОГЛЯД
Станьте
перед дзеркалом спочатку з опущеними, а потiм з
пiднятими догори руками. Звернiть увагу на такi
ознаки:
втягнення
або випинання дiлянки шкiри; - втягнення соска;
- змiна звично╖ форми або розмiру однi╖╖ з молочних
залоз;
- наявнiсть жовтуватих або кров'янистих видiлень з
соска;
- почервонiння та припухлiсть дiлянок шкiри
молочно╖ залози.
ПРОЩУПУВАННЯ
Здiйсню╖ться у положеннi лежачи на
спинi. Пiд лопатку зi сторони, що обстежу╖ться,
пiдкладiть валик таким чином, щоб грудна клiтка
була трохи пiднята. Пальпуйте кожну молочну
залозу протилежною рукою. Уникайте грубого
прощупування та захоплення велико╖ дiлянки
тканини молочно╖ залози, оскiльки це може
створити враження ущiльнення, якого насправдi
нема╖. Обстеження проводиться у трьох положеннях:
рука з
обстежуваного боку спрямована вздовж тулуба;- рука спрямована уверх за голову;
- рука спрямована у бiк.
Пальцями друго╖ руки молочну залозу
пальпують у такий спосiб: ви можете вибрати
круговi рухи (мал. 1); рухи по лiнi╖ вверх та вниз
(мал. 2); клиноподiбнi рухи (мал. 3). Завжди пальпуйте
молочнi залози в однiй i тiй самiй послiдовностi. Це
допоможе Вам не пропустити жодно╖ дiлянки, а також
запам'ятати, якими Вашi молочнi залози звичайно ╖
на дотик. Окремо обстежу╖ться сосок. Його
стискають мiж пальцями, починаючи з кра╖в ареоли,
для того, щоб переконатися, що з соска не
з'являються видiлення (мал. 4).
Ця iнформацiя була адаптована з
матерiалiв, опублiкованих American Cancer Society
(Американським протираковим товариством) та
Благодiйним недержавним фондом "Здоров'я жiнки
та планування сiм'╖". Ки╖в, Укра╖на.
Проблема рака молочной железы
ЕВРОПА ДОНА - десять целей