Еколог╕чна криза почала проявлятися ще з середини 50-х рок╕в. Саме цей час можливо умовно вважати за початок безконтрольного пер╕оду експлуатац╕╖ природи, а отже ╕ ╖╖ забруднення. Щор╕чно у пиродний об╕г вводилося близько 1,5 млрд. тонн сировини це майже 30 тонн на кожного громадянина Укра╖ни. В результат╕ цього обсяг накопичених в╕дход╕в в╕д добувно╖, енергетично╖, металург╕йно╖ та деяких ╕нших галузей промисловост╕ становить уже близько 15 млрд.тонн набагато б╕льше потрапило в воду ╕ пов╕тря. Причина цьому - безд╕яльн╕сть природоохоронних ╕нституц╕й та застар╕л╕ екологонебезпечн╕ промислов╕ технолог╕╖.

За данними м╕н╕стерства охорони навколишнього середовища та ядерно╖ безпеки у 1995р. в атмосферному пов╕тр╕ укра╖нських м╕ст визначився вм╕ст 36-и забруднюючих речовин. Основний обсяг визначень (близько 60%) припадав на речовини, як╕ мають найб╕льше розповсюдження: двоокис с╕рки, окис вуглецю, двоокис азоту. Щодо специф╕чних х╕м╕чних речовин в ц╕лому по м╕стах, де проводились досл╕дження середньор╕чн╕ концентрац╕╖ перевищували сан╕тарн╕ норми: по формальдег╕ду в 3 рази бензоп╕рену в1,9; фенолу в 1,5; ам╕аку в 1,36. Середн╕й вм╕ст двоокису азоту складав 1.3 гранично допустимо╖ концентрац╕╖ (ГДК), пилу 1,2 ГДК.

Найб╕льш небезпечна з контрольованних речовин бензоп╕рен - канцерогенна речовина першого класу небезпеки. Вм╕ст ц╕е╖ дом╕шки визначався у 46-и м╕стах з 53-х, в яких було проведення спостереження. В 37-и м╕стах його середньор╕чна концентрац╕я перевищувала ГДК: в Донецьку у - 5,8 раз╕в, Харков╕ - 3,8; Дн╕пропетровську - 3,0; Луцьку - 2,6 тощо. Максимальн╕ з середньом╕сячних концентрац╕й в окрем╕ м╕сяц╕ досягали у Донецьку - 23,5; Харков╕ - 16,0; Ки╓в╕ - 8,5; Одес╕ - 8,2 ГДК.
Одним з найб╕льших забруднювач╕в атмосфери Укра╖ни ╓ автотранспорт. У 1995р. ним було викинуто в пов╕тря 1796 тис. тонн забруднюючих речовин. В багатьох м╕стах Укра╖ни викиди в╕д автотранспорту становлять в╕д 60-90% загально╖ к╕лькост╕ викид╕в.
Укра╖на займае третину загально╖ територ╕╖ центрально-европейських кра╖н ╕ волод╕╓ майже 40% св╕тово╖ площ╕ чорнозем╕в - найродюч╕ших грунт╕в суходолу. Однак, частка земель категор╕╖ "непорушенних господарською д╕яльн╕стю" становить 27,4%. В Канад╕ цей показник сяга╓ - 65%, в Рос╕╖ - 47%. В Укра╖н╕ також найб╕льша у св╕т╕ розоран╕сть земель - 57,5%. В США цей показник становить всього 15,8%, а у Н╕меччин╕, Франц╕╖, Великобритан╕╖ не перевищу╓ 32%.

За радянских час╕в в с╕льському господарств╕ використання пестицид╕в було майже безконтрольним. Дв╕ третини з них мали ч╕ткий мутагенний ефект. ╤ це в умовах, коли близько 40% ус╕х с╕льськогосподарських уг╕дь мають надто слабку здатн╕сть до самоочищення, тобто сприяють накопиченню отруйних речовин в орному грунт╕.

Практично по вс╕й Укра╖н╕ як╕сть питно╖ води за бактер╕олог╕чними ╕ сан╕тарно-х╕м╕чними показниками не в╕дпов╕да╓ держстандарту "Вода питна". Це пов'язано з пог╕ршенням стану джерел постачання, незадов╕льним сан╕тарно-техн╕чним станом водопров╕дно-канал╕зац╕йних мереж, частими авар╕йними ситуац╕ями на них, порушенням режиму експлуатац╕╖, в╕дсутн╕стю дезинфекц╕╖ мереж питно╖ води.
Дан╕ контролю якост╕ води поверхневих водойм Укра╖ни I та II категор╕й св╕дчать про забруднення ╖х неочищеними господарсько-побутовими та промисловими ст╕чними водами, фекал╕ями, збудниками паразитарних захворювань. Найб╕льш високий р╕вень фекального забруднення водойм у 1995р. було заре╓стровано в областях: Хмельницьк╕й - 70%, Черн╕вецьк╕й - 69,6%, Луганськ╕й - 60,3%, Харк╕вськ╕й - 49,4%, Микола╖вськ╕й - 37,5%, Льв╕вськ╕й - 32,3%, Одеськ╕й - 32,1%, м.Ки╓в╕ - 35,0%.

Щодо збудник╕в паразитарних захворювань, 0,2% з водоймищ ╤ катер╕╖ та 14,2% з водоймищ ╤╤ категор╕╖ м╕стили яйця гельм╕нт╕в, небезпечних для людей. Пер╕одичн╕ спалахи еп╕дем╕й гострих кишкових ╕нфекц╕й, холери, в╕русного гепатиту А ( особливо в Одеськ╕й, Микола╖вськ╕й, Херсонськ╕й обл., авт. респ.Крим та Севастопол╕ ) ╓ одним з насл╕дк╕в неяк╕сно╖ питно╖ води.

Насл╕дки авар╕╖ на ЧАЕС мають вагомий вплив на стан здоров'я населення. Лише один факт - близько 150 тисяч чолов╕к, серед яких б╕льше третини д╕ти, отримали наддопустим╕ дози опром╕нення щитовидно╖ залози. Якщо загальна к╕льк╕сть хворих на рак щитовидки у ц╕лому по Укра╖н╕ склада╓ у в╕ц╕ до 14 рок╕в 0,2 випадки на кожн╕ 100 тисяч, то серед д╕тей цього ж в╕ку, яких включено у Державний Ре╓стр Укра╖ни ( в╕н ф╕ксу╓ насл╕дки авар╕╖ ), цей показник- 1,8.
В╕дпов╕дно до можливого впливу насл╕дк╕в забруднення на житт╓д╕яльр╕сть людей, в Укра╖н╕ можна вид╕лити так╕ територ╕╖: умовно чист╕, пом╕рно забруднен╕, дуже забруднен╕, надзвичайно забруднен╕, зони еколог╕чно╖ небезпеки та еколог╕чно╖ катастрофи.

До район╕в еколог╕чних катастроф можна в╕днести територ╕╖, деградац╕я яких набула незворотнього характеру, а проживання людей ста╓ неможливим. До район╕в еколог╕чно╖ небезпеки належать територ╕╖, в межах яких природн╕ процеси ╕ еколог╕чн╕ зв'язки наст╕льки глубоко порушен╕, що р╕зко пог╕ршують умови життя населення, але ще не набули незворотнього процесу. Територ╕╖ еколог╕чно╖ небезпеки та еколог╕чно╖ катастрофи займають близько 7,4 тис.кв.км площ╕ держави. До них входять райони 30-км зони Чорнобильсько╖ АЕС ╕ причорноморськ╕ рег╕они ╕нтенсивного зрошування. Найб╕льш сприятливими для життя людей ╓ пом╕рно забруднен╕ та умовно чист╕ територ╕╖ кра╖ни, яки в╕дпов╕дно становлять всього 114,8 ╕ 49,1 тис.кв.км. Майже вс╕ вони знаходяться в централь╕й, зах╕дн╕й ╕ сх╕дн╕й частинах Укра╖ни. Сл╕д нагадати,що загальна територ╕я Укра╖ни склада╓ 604 тис.кв.км. Тобто, фактично, всього 1/3 територ╕╖ кра╖ни ╓ безпечною для здоров'я населення, а вдв╕ч╕ б╕льша к╕льк╕сть земель з╕псована внасл╕док необдумано╖ людсько╖ д╕яльност╕.

Як це не парадоксально, але економ╕чна криза поряд з негативними ма╓ позитивн╕ насл╕дки. Про це св╕дчить в╕дносне скорочення к╕лькост╕ ж╕нок, як╕ працюють в умовах, що не в╕дпов╕дать сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чним нормам. Це зовс╕м не значить, що стан справ д╕йсно покращився, просто скоротилася к╕льк╕сть робочих м╕сць на шк╕дливих виробництвах.

За пер╕од з 1991 по 1994 роки показники щодо чисельност╕ ж╕нок, зайнятих на м╕сцях, як╕ не в╕дпов╕дають сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чним нормам, зменшились на 78,2 тис. ╕ становлять на 1 с╕чня 1995 року 588,3 тис., або 14,5 % загально╖ чисельност╕ ж╕нок, зайнятих у галузях народного господарства. Протягом 1995-1996 рр. цей показник зменшився до 449,6 тис. ос╕б (зокрема за 1996 р╕к - на 12,8 %), ╖х питома вага в загальн╕й чисельност╕ працюючих ж╕нок склада╓ зараз 15,0%.
В промисловост╕ чисельность ж╕нок, як╕ перебувають у таких умовах прац╕, зменшилась т╕льки за 1993-94 роки на 49.6 тис., ╕ становила на початок 1995 року 485,8 тис. (19,0 %), а на початок 1997 року - 406,8 тис. (19,0 %). Найб╕льше ╖х залучено на п╕дпри╓мствах чорно╖ металург╕╖ - 36,1 %, вуг╕льно╖ промисловост╕ - 28.8 %, х╕м╕чно╖ та нафтох╕м╕чно╖ - 30,4 %, деревообробно╖ - 21,2 %, скляно╖ та фарфоро-фаянсово╖ - 24,1 % в╕д загально╖ чисельност╕ працюючих ж╕нок в╕дпов╕дно╖ галуз╕.

Серед ж╕нок, як╕ працюють у нев╕дпов╕дних сан╕тарно-техн╕чним нормам умовах, кожна друга зайнята на робочому м╕сц╕, де запилен╕сть та загазован╕сть пов╕тря робочо╖ зони перевищу╓ ГДК шк╕дливих речовин або промислового пилу.
Це, звичайно, в╕дбива╓ться на стан╕ ╖хнього здоров'я. Але парадоксальн╕сть ситуац╕╖ поляга╓ в тому, що ж╕нки радше згодн╕ працювати на шк╕дливому виробництв╕, н╕ж не працювати н╕де. Багато з ж╕нок, як╕ працюють в шк╕дливих умовах, до останнього приховують свою ваг╕тн╕сть, щоб одержувати б╕льш високу платню.
Взагал╕, не можна спод╕ватися, що стагнац╕я виробництва вир╕шить вс╕ еколог╕чн╕ проблеми, ╕ що процес в╕дновлення оточуючого середовища триватиме сам собою, без зусиль з боку сусп╕льства. Щодо стану здоров'я населення Укра╖ни, 80% захворювань та пов'язаних з ними траг╕чних випадк╕в припадае на "хвороби в╕ку", серед яких л╕дерами ╓ серцево-судинн╕, злояк╕сн╕ пухлини, т╕реотоксикоз, цукровий д╕абет, бронх╕альна астма тощо. Саме еколог╕чна криза ╓ одним з головних чинник╕в цих хвороб. За соц╕олог╕чними даними 81,5% ж╕нок та 72,6% чолов╕к╕в в╕дчувають еколог╕чну небезпеку.

Джерело: Мон╕тор╕нг п╕сля Пек╕ну: два роки по тому. ЗАТ "ДКТ" Ки╖в 1997